Малиновський районний суд міста Одеси
Ноябрь 30, 1900 

Справа № 2-2097/09

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03 квітня 2009 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Плавича І.В.,  

при секретарі - Бабаєвій З.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу, Зимпел-2" про відшкодування завданих

збитків та стягнення суми компенсації заподіяної моральної шкоди, -

 ВСТАНОВИВ:

 В провадженні вказаного складу відповідного районного суду за станом на теперішній час знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" (надалі за текстом - ЖБК „Вимпел-2") про відшкодування завданих збитків та стягнення суми компенсації заподіяної моральної шкоди.

В обгрунтування своєї позиції, позивач посилалась на ті обставини, що на підставі певного правовстановлюючого документу вона являється власником квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира розташована на п&lquot;ятому поверсі п&lquot;ятиповерхового будинку.

Через неналежний інженерно-технічний стан крівлі відповідного багатоквартирного житлового будинку, зважаючи на природні опади, систематично відбувались заливи належної позивачу квартири, які призвели до заподіяння значної майнової шкоди вказаному нерухомому майну ОСОБА_1

Таким чином, позивач вважає, що відшкодовувати завдану майнову шкоду та компенсувати заподіяну моральну шкоду повинні повноважні особи кооперативу-відповідача, у зв&lquot;язку з чим ОСОБА_1 й звернулась в суд з даним позовом.  

Варто навести, що дана цивільна справа досить тривалий період знаходиться в провадженні різних складів вказаного суду, стороною позивача вимоги неодноразово уточнювались.

Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання з&lquot;явилась, уточнені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Повноважний представник ЖБК „Вимпел-2" за довіреністю у відкрите судове засідання не з&lquot;явився, кооператив повідомлявся судом про дату, час й місце розгляду даної цивільної справи, причини неявки представника суду не відомі.

Відповідно до ст. 224 ч. 1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у зв&lquot;язку з неявкою представника кооперативу-відповідача по даній цивільній справі, врахувавши думку позивача, суд зважав можливим розглядати справу в заочному порядку, постановивши про викладене відповідну ухвалу.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення позивача, що викладені у позові, подальших уточненнях, адресованих суду заявах, а також висловлених безпосередньо у судових засіданнях по справі, дослідивши представлені суду документи, а також забезпечені судом докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі - з наступних підстав.

Під час розгляду справи й на підставі наявних в ній доказів, судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності серії CAB № 301533 від 28 березня 2007 року, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі довідки ЖБК „Вимпел-2" від 19 березня 2007 року під № 2, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51, 9кв. м., на праві приватної власності належить ОСОБА_1.

Слід зазначити, що первісно вказана квартира була надана для заселення вже померлому на теперішній час чоловіку позивача - ОСОБА_3 та членам його сім&lquot;ї, що підтверджується Ордером серії ЖР № 1841 від 25 липня 1969 року, виданим на підставі відповідного рішення Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради депутатів трудящих. При цьому, згідно, зокрема Довідки ЖБК „Вимпел-2" від 05 січня 2005 року, ОСОБА_3 повністю виплатив пайовий внесок за дану квартиру в травні 1983 році.

 Як свідчить Технічний паспорт, складений спеціалістами КП „ОМБТІ та РОН" під реєстровим номером 49к-88-21 від 20 березня 2007 року, вказана квартира розташована на п&lquot;ятому поверсі п&lquot;ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, який знаходиться у власності ЖЕК „Вимпел-2".

Протягом значно тривалого часу, зважаючи на природні опади, з боку крівлі житлового будинку під АДРЕСА_1 відбувались заливи належної ОСОБА_1 квартири. Викладені обставини цілком підтверджуються, актом, складеним мешканцями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 й засвідченим головою ЖЕК „Вимпел-2" від 2004 року, фотокопія якого знаходиться у справі. Водночас, факти неналежного інженерно-технічного стану крівлі згадуваного будинку не заперечувались головою відповідного кооперативу, а таке становище пояснювалось посадовою особою відсутністю коштів для виконання необхідних робіт, про що свідчить, зокрема відзив на дану позовну заяву від 22 листопада 2004 року.

Слід навести, що ще в досудовому порядку, зокрема померлий на теперішній час ОСОБА_3 та позивач по справі ОСОБА_1 звертались до керівництва ЖБК „Вимпел-2" з приводу вказаних питань, що підтверджується низкою присутніх у справі заяв.

Ці систематичні заливи призвели до заподіяння пошкоджень інженерно-технічного стану квартира АДРЕСА_1.

Як наводить ст. 384 ч. 1 ЦК України, будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю.

Згідно ст. 176 ч.ч. 1, 2 ЖК УРСР, наймодавець зобов&lquot;язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під&lquot;їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. Такі ж обов&lquot;язки покладаються на житлово-будівельні кооперативи. При цьому, капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов&lquot;язаний провадити наймодавець (житлово-будівельний кооператив), здійснюються відповідно до правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.

На підставі наведених норм закону, суд в процесі розгляду справи переконався, що заподіяння майнової шкоди майну ОСОБА_1 у вигляді квартири АДРЕСА_1 відбулось з вини повноважних осіб ЖЕК „Вимпел-2", яка полягла у бездіяльності власника будинку щодо належного його утримання.

Як зазначає ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов&lquot;язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, у відповідності до Звіту з незалежної оцінки розміру шкоди, завданого вказаній квартирі в результаті заливу, складеного спеціалістами ТОВ „Епос-13" з урахування Кошторису ремонтно-відновлювальних робіт по вказаній квартирі, складеного спеціалістами НПЦ „Екострой" від 10 квітня 2006 року, вартість відновлювальних робіт по відповідному об&lquot;єкту складає 27 тисяч 871 гривню 00 копійок.

Згідно ст. 23 ч. 1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ч.2 даної норми ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв&lquot;язку із знищенням чи пошкодженням ЇЇ майна. Відповідно ст. 23 ч.3 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Як регламентує ч.4 вказаної статті ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов&lquot;язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Адже, зважаючи на вимоги позивача щодо компенсації заподіяної їй моральної шкоди, суд визнає, що позивачу з огляду на неправомірне невиконання повноважними особами ЖБК „Вимпел-2" власних обов&lquot;язків щодо належного утримання згадуваного будинку було дійсно заподіяно певної моральної шкоди. Адже, спираючись на принцип виваженості, розумності та справедливості, суд вважає обгрунтованим стягнути з ЖБК „Вимпел-2" на користь позивача ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди, що полягла у стражданнях, яких вона зазнала у зв&lquot;язку з пошкодженням належної їй квартири - в розмірі 01 тисячі гривень 00 копійок.

Як наводить ст. 88 ч. 1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов&lquot;язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати, пов&lquot;язані з проведенням судових експертиз.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ЖБК „Вимпел-2" на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у розмірі 08 гривень 50 копійок; суму витрат, пов&lquot;язаних з проведенням судової будівельно-технічної експертизи від 10 квітня 2006 року - у розмірі 500 гривень 00 копійок.

При цьому, оскільки вказаний позов зазначених осіб первісно був поданий 27 вересня 2004 року, позивач не оплачувала відповідний розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Так, суд вважає необхідним, зважаючи на задоволення позову у повному обсязі, стягнути з ЖБК „Вимпел-2" на користь держави суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень 00 копійок. - згідно Постанови Кабінету Міністрів України під № 1258 від 21 грудня 2005 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 39, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, -

 ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" про відшкодування завданих збитків та стягнення суми компенсації заподіяної моральної шкоди -задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданих збитків у розмірі 27871, 00 (двадцять сім тисяч вісімсот сімдесят одна) гривень.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" на користь ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 1000, 00 (одна тисяча) гривень

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" на користь ОСОБА_1 суму оплаченого судового збору у розмірі 08, 50 (вісім гривень п&lquot;ятдесят копійок) гривень.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" на користь ОСОБА_1 суму витрат, пов&lquot;язаних з проведенням будівельно-технічної експертизи у розмірі 500, 00 (п&lquot;ятсот) гривень.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Вимпел-2" на користь держави через Управління державного казначейства України в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000 - суму неоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 (тридцять) гривень.Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Виконавчі листи видати - після набрання рішенням суду законної сили.

 


Назад Печать