Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    4 жовтня 2007 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд”, акціонерного комерційного банку “Аркада” про спонукання до виконання умов договору, визнання договору частково недійсним, стягнення пені, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за скаргою акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” у зв&lquot;язку з винятковими обставинами на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2003 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 червня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2003 року позов задоволено частково. Зобов&lquot;язано АТ “ХК “Київміськбуд” виконати прийняті на себе зобов&lquot;язання згідно інвестиційного контракту № 26350 від 26 липня 2001 року в повному обсязі, а саме збудувати та передати у власність позивача квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з АТ “ХК “Київміськбуд” на користь позивача 1003 грн. 91 коп. збитків, 50000 грн. пені, 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Визнано недійсним з моменту укладення положення кредитної угоди № 26350-Н від 4 жовтня 2001 року в частині переведення суми кредиту в “одіни”. Замінені цифри і слова у пункті 1.2 додаткової угоди № 1 від 4 жовтня 2001 року до кредитної угоди           № 26350-Н від 4 жовтня 2001 року. Визнано недійсними з моменту укладення пункти 4.4.5, 4.4.6, 6.6, 7.4 кредитної угоди № 26350-Н від 4 жовтня 2001 року. Визнано розмір заборгованості позивача по вказаній кредитній угоді станом на 10 лютого 2003 року у 47680 грн. 13 коп. Зобов&lquot;язано АКБ “Аркада” кошти в розмірі 319 грн. 18 коп., одержані у вигляді курсової різниці від переведення суми кредиту в “одін”, направити на погашення кредиту позивача. Відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним пункту 6.1 кредитної угоди № 26350-Н від 4 жовтня 2001 року.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2005 року зазначене судове рішення в частині зобов&lquot;язання АТ “ХК “Київміськбуд” збудувати та передати у власність позивача квартиру АДРЕСА_1, стягнення 1003 грн. 91 коп. збитків, визнання недійсною кредитної угоди № 25350-Н від 4 жовтня 2001 року, визнання 47680 грн. 13 коп. заборгованості, зобов&lquot;язання АКБ “Аркада” направити 319 грн. 18 коп. на погашення кредиту скасовано та у задоволенні позову в цій частині відмовлено.             В решті рішення залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 червня 2006 року касаційну скаргу АТ “ХК “Київміськбуд” на зазначені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відхилено.

У скарзі у зв”язку з винятковими обставинами АТ “ХК “Київміськбуд” просить скасувати зазначені судові рішення в частині стягнення моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Заслухавши доповідача та дослідивши скаргу, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про необхідність задоволення скарги.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що укладений між позивачем та АТ “ХК “Київміськбуд”, від імені і за дорученням якого виступав АКБ “Аркада”, інвестиційний контракт № 26350 від 26 липня 2001 року та дві додаткові угоди за своєю правовою природою є договором підряду і правовідносини, які виникли між сторонами при виконанні вказаного контракту, регулюються нормами ЦК Української РСР 1963 року та Законом України “Про захист прав споживачів”, а тому відповідач повинен нести відповідальність за заподіяння моральної шкоди позивачеві внаслідок неналежного виконання умов контракту.

Однак, з такими висновками погодитися не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Ст. 1 вказаного Закону встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об&lquot;єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути, зокрема, кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності). 

Відповідно до ст. 332 ЦК Української РСР 1963 р., який діяв на час існування спірних відносин, за договором підряду підрядчик зобов&lquot;язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов&lquot;язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.1 інвестиційного контракту № 26350 від 26 липня 2001 року обумовлено, що за цим контрактом АТ “ХК “Київміськбуд” зобов&lquot;язується своїми силами і засобами, за рахунок коштів довірителя, збудувати і передати довірителю обумовлене житло (об&lquot;єкт інвестування), а довіритель ОСОБА_1 зобов&lquot;язується забезпечити відповідне фінансування об&lquot;єкта інвестування та прийняти його у свою власність на умовах цього контракту. Пунктом 1.2.2 зазначеного контракту, зокрема, передбачено, що довіритель передає, а банк приймає від нього на відповідні рахунки кошти довірителя в довірче управління для подальшого їх інвестування на умовах цього контракту, договору доручення та інших договорів цивільно-правового характеру у капітальне (житлове) будівництво за програмою АТ “ХК “Київміськбуд” за зацікавленістю довірителя. Відповідно до п. 2.1. кредитної угоди № 26350-Н від 4 жовтня 2001 року АКБ “Аркада” надає ОСОБА_1 кредитні кошти у визначеній сумі до 1 лютого 2007 року для інвестування у житлове будівництво згідно із зазначеним інвестиційним контрактом.      

Таким чином, між позивачем, АТ “ХК “Київміськбуд” та АКБ “Аркада” у даній справі виникли не відносини підряду, а відносини між суб&lquot;єктами інвестиційної діяльності, які повністю регулюються Законом України “Про інвестиційну діяльність” та відповідно до ст. 9 цього Закону, договором (угодою), який є основним правовим документом, котрий регулює взаємовідносини між суб&lquot;єктами інвестиційної діяльності.

З цих же підстав також є помилковим застосування судами до зазначених правовідносин норм Закону України “Про захист прав споживачів”.   

Оскільки Законом України “Про інвестиційну діяльність” та зазначеним інвестиційним контрактом відшкодування моральної шкоди на користь позивача внаслідок неналежного виконання умов контракту не передбачено, тому підстави для задоволення позову у цій частині відсутні.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, а також Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши 22 травня 2003 року та 12 травня 2004 року відповідно справи за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за тотожними вимогами до АТ “ХК “Київміськбуд” дійшли такого ж висновку та визнали укладені сторонами угоди договорами інвестування, відмовивши в задоволенні вимог про захист прав споживача.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АТ “ХК “Київміськбуд” на користь позивача коштів на відшкодування моральної шкоди на підставі Закону України “Про захист прав споживачів”, а також ухвалу апеляційного суду про залишення рішення в цій частині без змін слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

в и р і ш и л а :

Скаргу акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” у зв&lquot;язку з винятковими обставинами задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 лютого 2003 року в частині стягнення з акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” на користьОСОБА_1 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також рішення апеляційного суду м. Києва від 19 серпня 2005 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 червня 2006 року в частині залишення зазначеної вище частини рішення суду першої інстанції без змін скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства “Холдингова компанія “Київміськбуд” та акціонерного комерційного банку “Аркада” про відшкодування моральної шкоди відмовити за його безпідставністю.

Рішення оскарженню не підлягає.