Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
23-08-2019 14:47
http://investhelp.com.ua/ru/print/26631

Практика ЖЕО
Ноябрь 30, 1900 

Про відшкодування завданих збитків та стягнення суми компенсації заподіяної моральної шкоди



Так, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2009 року позов Особи_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел-2» про відшкодування завданих збитків та стягнення суми компенсації заподіяної моральної шкоди задоволено в повному обсязі.

Позивач посилалась на ті обставини, що на підставі певного правовстановлюючого документу вона являється власником квартири Адреса_1. Вказана квартира розташована на п&lquot;ятому поверсі п&lquot;ятиповерхового будинку.

Через неналежний інженерно-технічний стан крівлі відповідного багатоквартирного житлового будинку, зважаючи на природні опади, систематично відбувались заливи належної Позивачу квартири, які призвели до заподіяння значної майнової шкоди вказаному нерухомому майну Особа_1.

Приймаючи рішення по суті справи, суд виходив з того, що заподіяння майнової шкоди майну Особа_1 у вигляді залиття квартири Адреса_1 відбулось з вини повноважних осіб ЖЕК „Вимпел-2", яка полягла у бездіяльності власника будинку щодо належного його утримання, оскільки Позивач неодноразово зверталась до Відповідача з відповідними заявами.

Позивач, пройшовши майже 5 років судової тяганини (первісний позов був поданий 27 вересня 2004 року), відстояла свої законні права.



1



Справи про стягнення боргу



Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 14 березня 2008 року відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «Жек-1» до Особа_2 про стягнення боргу.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що правовідносини позивача з відповідачем виникли з 11.01.07.

В судовому засіданні представник відповідача надала суду квитанції про сплату коштів за користування послугами починаючи з 2005 року.

В ході судового засідання було встановлено, що розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, не відповідає оригіналам квитанцій, які надав у копіях Відповідач, оскільки здебільшого відсутні сплачені суми Відповідачем на рахунок позивача у довідці розрахунку заборгованості, а тому суд не приймає до уваги вказаний розрахунок, який наданий Позивачем.

Крім того, в судовому засіданні Позивач не уточнив, за який саме період виникла заборгованість, а представник позивача в судовому засіданні пояснив, що заборгованість виникла до 2007 року, коли вказаний будинок перебував на обслуговуванні у будинкоуправлінні №2 Полтавського КЕВ, які передали їм на баланс вказаний будинок разом із заборгованістю.

Суд мотивував своє рішення тим, що Позивач, ПП «Жек-1», не довів у судовому засіданні порушення його прав щодо сплати коштів за надані комунальні послуги власником квартири Адреса_1, а тому позов не підлягає задоволенню.



2



Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06.02.08 з аналогічних причин відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «Жек-1» до Особа_1 та Особа_2 про стягнення боргу.

В судовому засіданні представник Позивача зазначив, що правовідносини Позивача з Відповідачем виникли з 25.01.07.

В судовому засіданні Відповідачі надали суду квитанції про сплату коштів за користування послугами починаючи з 2003 року.

В ході судового засідання було встановлено, що розрахунок заборгованості, наданий Позивачем, не містить будь яких доказів про час та період виникнення заборгованості, в судовому засіданні Позивач не уточнив, за який саме період виникла заборгованість, а представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що заборгованість виникла до 2004 року, коли вказаний будинок перебував на обслуговуванні у будинкоуправлінні № 2 Полтавського КЕВ, які передали їм на баланс вказаний будинок разом із заборгованістю.

Отже, суд встановив, що Позивач ПП «Жек-1» не довів у судовому засіданні порушення його прав, щодо сплати коштів за надані комунальні послуги власниками квартири Адреса_1 , а тому позов не підлягає задоволенню.



3



Зобов’язання ЖЕО вчинити дії



Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 січня 2008 року задоволено позов Особа_1 до ЖЕО № 3, Особа_2, Особа_3, Особа_4 про зобов&lquot;язання провести ремонт вентиляційної мережі будинку.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 10.01.01квартира по Адреса_1 належить на праві приватної власності Особа_1. З Довідки, що видана ЖЕО № 3, вбачається, що у вищевказаній квартирі прописані та проживають четверо осіб: Особа_1, Особа_5, Особа_6 та Особа_7. Згідно з технічним паспортом на квартиру, квартира по Адреса_1 складається з коридору, кухні, чотирьох житлових кімнат, роздільно - туалету та ванни, трьох балконів, - склад.

Матеріалами справи встановлено, що в жовтні 2005 року Особа_1 було виявлено, що вентиляційний канал, що являється мережею загального користування і в тому числі отвором виходить у приміщення ванни його квартири, не забезпечує належної витяжки, внаслідок чого приміщення постійно вологе та не провітрюється. З даного приводу він неодноразово звертався до ЖЕО № 3.

З актів ЖЕО № 3 від 07.12.05, 15.12.05 вбачається, що внаслідок переобладнання в квартирі Адреса_1 перекрито вентиляційний канал загального користування, зокрема, канал з ванної кімнати квартири №2. Працівниками ЖЕО №3 06.03.06 було проведено повторне обстеження вентканалу у ванній кімнаті №2 і з&lquot;ясовано, що вентиляція відсутня. При цьому Відповідач, Особа_2, відмовився надати доступ працівникам ЖЕО № 3 для проведення ремонтних робіт.

Отже, суд зобов&lquot;язав власників квартири Адреса_1 Особа_2 та Особа_3 усунути перешкоди в функціонуванні вентиляційного каналу загального призначення та демонтувати незаконно встановлений у вентиляційному каналі газовий прилад ( бойлер), надати доступ працівникам ЖЕО № 3 до квартири для відновлення пошкоджень вентиляції, а також зобов&lquot;язав ЖЕО № 3 відновити функціонування вентиляційного каналу в квартирі Адреса_1.



4



Визнання права власності



Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2007 року задоволено позов Особа_1 до Одеської міської ради, третя особа: ЖЕУ «Ренесанс ЛТД» про визнання права власності.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди, укладеного між Особа_1 та ЖЕУ «Ренесанс ЛТД», Особа_1 є орендатором нежилого приміщення площею 63 кв. м, розташованого за адресою: Адреса_1.

За час оренди Особа_1 в нежитловому приміщенні зробив ремонтні роботи, так як приміщення було в поганому стані і використанню не підлягало.

Право власності на всі допоміжні приміщення будинку, в тому числі і на спірні приміщення, належить саме всім власникам квартир будинку, розташованого за адресою: Адреса_1. Це право власності при цьому, згідно з наведених вище правових норм, не потребує будь-якого додаткового посвідчення або оформлення. Відповідно до ст.ст. 364 і 370 Цивільного кодексу України співвласник має право па виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Як вбачається з письмової згоди всіх мешканців будинку Адреса_1, вони, як співвласники приміщень у будинку не заперечують проти виділу спірного приміщення в приватну власність позивача. Таким чином, угода між співвласниками та Позивачем, щодо виділу спірного нежилого приміщення в приватну власність Особа_1 не суперечить вимогам закону.

Отже, судом вирішено визнати за Особа_1 право власності на нежиле приміщення площею 63 кв. м, розташоване за адресою: Адреса_1.


Назад Печать