Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
05-08-2020 7:32
http://investhelp.com.ua/ru/print/26657

Без генплану тут не обійтись
Ноябрь 30, 1900 

2012 року повністю починає працювати закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Що це означає і як триває процес розробки містобудівної документації у Львівській області в інтерв’ю Вголосу розповів директор КП ЛОР «Центр просторового розвитку» Олександр Ярема.

— Основними завданнями цього закону є охоплення України в цілому містобудівною документацією: схемами планування районів та областей і генеральними планами населених пунктів. Що зміниться? Генеральний план стане основою соціального та економічного розвитку населеного пункту. Немає генерального плану, значить той населений пункт буде мати значні проблеми.

2011 року Львівська облрада прийняла програму розробки містобудівної документації на 2011-2015 рр, як вона виконується?

Ця програма дуже важлива, з огляду на вже згаданий закон. Генплани складаються з врахуванням як державних, так і приватних інтересів. Особливо це стосується сіл, де до Незалежності переважали колгоспні інтереси, територія села була колективною власністю, та й Радянський Союз, як держава, мав зовсім інше економічне спрямування. Зараз дуже багато тих територій розділені на паї, і ця приватна власність абсолютно не задіяна в розвитку населеного пункту. Для того і робиться генеральний план, щоб визначити всі пріоритетні напрямки розвитку на 20 років, або більше.

Львівська область в тому плані є досить передовою, але, з іншого боку, вона не забезпечена в повній мірі містобудівною документацією.

Чому? Навколо Львова є 20 сільських рад, які б особливо хотіли користатись привілеями великого міста, а при цьому жити в селі і сплачувати податки такі, як платить сільський житель. Ці села зазвичай користуються львівськими лікарнями, навчальними закладами, магазинами, робочі місця теж, зазвичай, у Львові. Натомість місту такі села воліють нічого не віддавати.

Відсутність містобудівної документації є серйозною проблемою, це показала підготовка Львівщини до Євро-2012. Так, були ідеї зробити великий міжнародний аеропорт в Городку, але не зробили. Потім мали таку ж можливість побудувати аеропорт в Стрию, але ми це упустили. Тому що містобудівна документація – це закон для населеного пункту, ніхто не має права зазіхати на ту територію, яка є запланована, яка є затверджена відповідними документами.

Дуже багато є таких упущень, що пов’язано з відсутністю господарського підходу. Коли нема містобудівної документації, генеральних планів, чітких напрямків розвитку – дуже легко красти, дурити людей, заводити їх в глухий кут.

Скільки населених пунктів в області розпочали роботу на генеральними планами?

Дуже мало населених пунктів забезпечені містобудівною документацією. Якщо Львів розробляв генплан більше 20 років і тільки два роки тому його отримав, то дуже багато районних центрів навіть не почали такої роботи. Це Броди, Золочів, Городок, Мостиська, Самбір, Старий Самбір. А якщо брати села, то ситуація ще гірша.

Є голови сільських рад, які стараються щось зробити для свого населеного пункту, а є такі, які прийшли спонтанно, на політичній хвилі, вони деколи навіть не знають скільки мешканців живе в селі. То зрозуміло, що такий голова не буде думати про генеральний план.

Зазвичай відбувається як: приходять до сільського голови люди, які хочуть будуватися. Вільних під забудову земельних ділянок нема. Голова може сформувати ініціативну групу, яка би зайнялась збиранням коштів, щоб розробити містобудівний документ. І нема змісту розраховувати на міський чи обласний бюджет, з бюджетними коштами є важко.

Як ситуація з вільними ділянками під будівництво?

Є дуже багато населених пунктів, які не мають можливості будуватися – нема вільних територій. В багатьох селах і містах досі діють генеральні плани, які розроблялися ще в 60-70-х рр.. Ці плани розроблялись «під колгоспи», зараз же потрібний абсолютно інший підхід. Навіть коригувати такий план дуже важко. Треба думати як перепланувати населений пункт так, щоб змінити призначення території колгоспної ферми, яка на сьогодні не є задіяна і розмістити поблизу додаткові житлові квартали і дати можливість селянам забудовуватись.

Зараз ми маємо дуже багато замовлень від населених пунктів на розробку генеральних планів, причина – брак місця для будівництва. Такий підхід теж не зовсім правильний, якщо все забудують – то де будуть працювати? Колгоспна система відійшла в минуле, але чи означає це те, що село має розвиватись за моделлю міста: без пасовищ, без сільськогосподарських угідь? Очевидно, над цим треба думати. Перед розробкою документації ми отримуємо завдання від сільського керівництва, який дає нам всі вихідні дані, що село на сьогодні має: кількість населення, форма діяльності, якою б господарською діяльністю хотіли б займатись.

Добре коли поєднується схема планування району з генеральним планом населеного пункту. Кожна місцевість має свою специфіку, і добре коли вона викладена в схемі планування. Наприклад, Миколаївський район – дуже багато територій не придатні для землеробства, зате в землі залягають великі шари каменю. Чи Сокальський район, де багато територій заняті видобутком вугілля, логічно що будувати над цими шахтами недоречно через загрозу просідання грунту.

Всі ці дані отримуються в результаті наукових досліджень і після цього можна говорити про оптимальні напрямки розвитку для кожного населеного пункту.

Звичайно, що в першу чергу «оживають» ті села, які знаходяться біля великих міст. Для прикладу, села навколо Львова зацікавлені в розробці містобудівної документації. Ми розробили генеральні плани Кам’янополя, Ямполя, це два села, які творять одну сільську агломерацію. Розроблений генеральний план в Сокільниках, в Солонці. Брюховичі мають генеральний план, його постійно доробляють, корегують, але ніяк не можуть затвердити. Бо якби цей план був затверджений, то не було би того, що ми зараз маємо в Брюховичах, не забудовувалась би так територія села, піонерських таборів.

В перспективі будемо мати велику містобудівну роботу – прокладення об’їзної дороги навколо Львова, в рамках будівництва траси з Краковця до Києва. Ця дорога буде зачіпати територію Рясної-Руської, Брюхович і через Гряду та Малі Підліски буде врізатись у Київську трасу. І ця дорога дуже інтенсивно влазить в структуру цих населених пунктів. Тому ці села звернулись до нас за розробкою генеральних планів. І якщо Гряда отримала кошти з обласного бюджету, то Малі Підліски та Ситихів замовили документацію за власні кошти.

Ще одна проблема брак вільних ділянок під сміттєзвалища і кладовища, чи закладається її вирішення при розробці генеральних планів?

Зараз не доцільно робити ще одне сміттєзвалище, весь цивілізований світ використовує сміттєпереробні заводи. Україна вже починає запроваджувати роздільний збір сміття, але із-за нашої бідності, бомжі тим займаються. Будувати сміттєпереробні міста планують: у Львові, між Дрогобичем і Стриєм на території колишньої військової частини, і між Сокалем та Червоноградом.

При розробці схем планування районів ми будемо в першу чергу звертати увагу на поводження зі сміттям. Бо будівництво багатьох маленьких заводів теж проблеми не вирішить. Тому, якщо ми розробляємо генеральний план, то перша вимога – охорона навколишнього середовища. І поки голова сільської ради не дасть пропозиції де можна розмістити тимчасове сміттєзвалище, оскільки якщо десь в районі буде передбачений сміттєпереробний завод, то мешканці мусять звикнути до централізованого вивезення сміття.

Питання захоронень є дуже складним, найближчим часом у Львові вже не буде місця де можна захоронювати. Питання зараз активно вирішується. Сільські території не хочуть віддавати свої території під кладовище, бо це впливатиме на їхній розвиток в майбутньому. Давно вже обговорюються питання створення у Львові крематорію, для того, щоб ми не перетворювали такі цінні приміські території у цвинтарі. Тут більше треба працювати з населенням, пояснювати, що земля дана Богом і вона повинна бути збережена. Якщо ви все забудуєте цвинтарями, то з часом село стане одним великим цвинтарем. Мені дуже боляче, що таку унікальну територію як Брюховицький парк віддали під цвинтар. Звичайно, померлим людям потрібно віддавати всі почесті, але, на мою думку, такі природні об’єкти мають бути для живих, а не для мертвих.

Які території найбільше потребують містобудівної документації?

Розробка генерального плану – це комплексна відповідь на питання, яким має бути населений пункт. Як ви під’їжджаєте до якогось населеного пункту десь в Словаччині чи Чехії, видно силует міста, на його фоні красується вежа храму чи іншої архітектурної споруди, в силуеті міста переважають історичні акценти, які дають можливість туристу звернути на них увагу. І такий населений пункт буде приваблювати туриста. Так воно має бути і в нас. У нас же, зазвичай, на в’їзді в населений пункт є якась закинута колгоспна ферма, якісь занедбані будівлі.

Дуже багато є населених пунктів, які мають велику історичну цінність. Нещодавно ми розробили генплан Лаврова (Старосамбірський район), який має унікальний монастир, де розвивався іконопис, де багато роботи досі мають археологи. Тому, при розробці генплану ми визначили ареал історичної забудови, території де не можна зараз вести активного будівництва і визначили зони, де будівництво є доцільним і яке може дати розвиток цьому селу.

Також цікаве містечко Хирів (Старосамбірський район), яке було сильно занедбане в часи радянської влади – унікальна пам’ятка комплекс єзуїтської колегії був занятий військовою частиною. Відповідно, комплекс був перероблений під потреби військової частини, поруч збудували житловий квартал для військових. Сьогодні військова частина розформована і виникає питання, як використати цю територію. Хирів знаходиться в 15 кілометрах від кордону ЄС і є транзитним при перетині кордону з Австрії, Чехії, Словаччини і вони «врізаються» в таку перлину. Хоча, з іншого боку назвати Хирів перлиною зараз тяжко, настільки місто занедбане.

Золочів – унікальне місто, поруч знаходяться села, які потребують зміни меж. Золочів немає перспективних для забудови територій, але поруч є села, де така можливість є. Є багато таких болючих питань, які треба вирішити. Без генплану тут не обійтись.

Між Рава-Руською і Краковцем маємо унікальну територію, яку треба привести до належного стану - Яворівське озеро, яке знаходиться на території колишньої «Сірки». Сірчаний комбінат не працює вже багато років, а територія кар’єру є занедбаною. Натомість в ландшафтному сприйнятті ця територія є досить цікавою. По-перше, озеро примикає до території Розточанського заповідника, по-друге, наближене до кордону. Навколо знаходяться території 5 сільських рад. І проблемою є те, що прибережні території розпайовані між мешканцями цих сіл. Відповідно, зараз потрібно домовлятись з ними про обмін цих земель на ділянки в іншому місці.

Ще одна проблема – біля озера пролягає стара залізнична колія, якою раніше возили сірку з комбінату, так її починають розбирати. А було б дуже вигідно ті колії зберегти і пустити, наприклад, зі Львова швидкісний трамвай. Ця територія має все, щоб створити прекрасну відпочинкову зону. Ми робили пропозиції про можливість проведення парусної регати, створення філії Інституту фізкультури. Але над цим проектом треба працювати – розробити схему планування району, генеральні плани навколишніх сіл.

Крім того, будується перехід в Грушеві, що дає можливість збільшити притік туристів саме в цьому напрямку і розвинути такі відомі курорти, як Немирів, Шкло. Зараз вони маленькі і не дуже популярні, але є дуже перспективними.

 

http://vgolos.com.ua/economic/188.html

__images_collection_pages

 


Назад Печать