Чи може житлове питання бути вирішене на державному рівні, або це особиста проблема кожного громадянина? На днях цю проблему спробували вирішити на круглому столі «День первинної житлової нерухомості в Україні» в рамках нового проекту «Центр ділових новин Укрінформа».

«Для відновлення здорової будівельної сфери України, - за словами Олексія Гончарука, Президента Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам», - влада повинна усвідомити, що в інтересах країни і забудовників, потрібно створити прозорі і чесні правила гри як для інвесторів, так і для забудовників; відійти від ганебної практики створення лобістських норм, котрі захищають лише забудовників. Адже в умовах, котрі існують сьогодні цивілізований ринок розвиватися не може».

Володимир Височин, заступник директора Департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, розповів про державні ініціативи та їх результати, котрі здійснювалися протягом попередніх років:  «Конституцією України передбачено, що держава створює умови, за яких кожен громадянин може придбати житло за державної підтримки. Також держава зобов’язана забезпечувати тих людей, котрі потребують соціального захисту. Все що робиться Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, направлене на виконання цього положення. Протягом двох років з фінансового ресурсу, котрий був наданий державою, ми змогли частково виконати програму «Доступного житла»: житлом забезпечено 1350 сімей. Взагалі програма розрахована на вісім років та передбачає забезпечення житлом 256 тис. сімей. І це не великий відсоток відносно квартирної черги, котра наразі існує. За два роки реалізації програми пільгові іпотечні кредити Фондом не використовувались. Але держава реалізує програму «Молодіжного житлового кредитування», яка і передбачає механізм пільгового кредитування. За даною програмою у минулому році кредити отримали близько 440 сімей. Це невеликі показники, але такі котрі дають змогу напрацювати досвід».

В Міністерстві вважають, що необхідно реалізовувати ініціативи Президента в напрямку розвитку існуючих програм та механізмів, реалізація яких вже відпрацьована. Щоправда, механізми фінансування цих програм передбачають, фінансування як з державного бюджету, так і з місцевих бюджетів. Проте, обсяги фінансування, закладенні в державному бюджетні, не достатні для реалізації програми. Цього року в програму було закладено близько 2 мільярдів гривень, хоча в державному бюджеті передбачено лише 200 мільйонів гривень. А це 10% від обсягів, котрі закладені в програму.

«Доступне житло» в Україні – це маніпуляція слів. І це не проблема саме нинішньої влади – це проблема взагалі всієї влади в Україні. Адже попит на житло визначається доходами населення, а вони мізерні. Влада протягом двадцяти років не створила умов, за яких би українець заробляв достатню кількість коштів – приблизно 10 тис. гривень на місяць. Натомість чиновники зробили все для того аби будівельна галузь мала масу проблем. Адже корупційний податок складає 40% від вартості будівництва, а для того щоб розпочати будівництво потрібно два роки замість шести місяців. Виграють лише чиновники, котрі сидять, як гирі повішені на будівельній галузі. От і виходить, з однієї сторони - попиту немає, а з другої - пропозиція зависока, через додаткові витрати. А ще й до цього всього банківська галузь повинна поєднати попит і пропозицію на житло. А вона знаходиться у скрутному становищі: від 20 до 40% непрацюючих активів - це найгірший показник в центральній та східній Європі. А ми говоримо про «Доступне житло», масову іпотеку, коли реально чиновники не створюють умови для розвитку економіки. Масового доступу до житла не було вчора, позавчора і воно не з’явиться завтра»,  – зауважив Олександр Сугуняко, Президент Асоціації українських банків.

Іван Салій, Голова наглядової ради Асоціації виробників будівельних матеріалів і конструкцій запропонував тверезо подивитись на ситуацію та зауважив, що ніякого ентузіазму державні програми ні в кого не викликають. «Наразі, ми будуємо в чотири рази менше житла ніж потрібно. Але найстрашніше, що кожного дня Президент та Прем’єр-міністр говорять успіхи в будівельній сфері. А участь держави в цій сфері 0,8%. За таких показників Президент не має морального права говорити на цю тему. Тому що це все будують громадяни проти волі уряду, долаючи корупцію, купуючи землю під будівництво. Громадяни України, наразі, виживають, як у 37 році», - наголосив Іван Салій.

За словами Олександра Олійника, Першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності:  «Проблеми накопичувались не один рік, але сьогодні поступово йде демонтаж проблем. Будівельна сфера – це потужний економічний локомотив, який може змінити ситуацію в Україні. Коли він почне працювати стануть потрібними і будівельні матеріали, і метал, і меблі, і т. д. Це локомотив, котрому під силу зрушити всю економіку. А для цього владі необхідно дослухатись рекомендації фахівців у банківській та будівельній сферах» .

Поцікавившись у Володимира Височина станом справ по конкретних проблемних об’єктах будівництва, котрі приймають участь у державних програмах, ми отримали у відповідь лише те, що питання вирішуються.

Тож чи може житлове питання бути вирішене на державному рівні, або це особиста проблема кожного громадянина? Чи всі дії влади це міфи, спроб зняти гостроту з квартирного питання? Залишається вирішувати кожному із нас самому.

Прес-служба Асоціації