Днями в Києві намагались викрити всю правду про житлове будівництво. Під такою амбіційною назвою презентувала результати свого проекту «Антикризова програма підтримки фізичних осіб-пайовиків будівництва житла» Всеукраїнська громадська організація «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам».
За словами виконавчого директора ВГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» Тетяни Яковенко, в результаті реалізації проекту їм вдалося виокремити топ-десяток проблем, з якими сьогодні ризикують зустрітись українці, інвестуючи свої кошти в новобудову. Це — шахрайство, неякісне виконання обов’язків забудовником, забудовники-«клони», рейдерство в житловому будівництві, вибіркове ставлення забудовників до об’єктів будівництва, ребрендінг забудовника з метою приховування поганої репутації, банкрутство забудовників, подвійний заробіток на іпотеці, нецільове використання коштів, «Фемелі бізнес» забудовників. «За кожною з названих мною категорій проблем стоять долі тисячі простих людей», — підкреслює Яковенко. Сьогодні в Україні кількість постраждалих інвесторів вимірюється не десятками і навіть не сотнями. а тисячами, десятками тисяч.

Працюючи тривалий час з постраждалими інвесторами, аналізуючи документи для надання їм юридичної допомоги, експерти ВГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» дійшли висновку, що є фактори, котрі ще на початку процесу інвестування впливають на те, чи стане інвестор власником житла, чи постраждалим інвестором, який роками намагатиметься відстояти своє право на проінвестовані квадратні метри.
Перше, що приваблює інвестора, — це рекламна пропозиція, кажуть в Асоціації. При цьому більшість звертає увагу на ціну та місце розташування будівельного об’єкта. Лише незначна кількість людей може поцікавитись забудовником, зауважують експерти. Більше того, практично ніхто не звертає уваги на компанію, яка управляє фінансами.
Але, як зауважила «Дню» прес-секретар ВГО «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» Руслана Величко, навіть якщо назва забудовника вам відома, не поспішайте радіти. Компанія, яку ви бачите в оголошенні, може бути лише «клоном» відомої марки, яку використовує забудовник для приваблення клієнтів.
Також, кажуть «Дню» в Асоціації, часто інвестори не можуть розібратися в схожих назвах компаній: ТОВ «АЛЕС-БУД» і ТОВ «АЛЕКС-БУД»; ТОВ «Житлобуд», ВАТ «Трест «Житлобуд-1», ТОВ Житлобуд-2, ТОВ «БМФ» Житлобуд-3» тощо. Трапляються однакові на сприйняття назви різних компаній: «Укрбудінвест», «Укрінвестбуд», «Укоінвестбуд». Поширені співзвучні аналоги назв — «Гараздінвестбуд», «Газбудінвест», «Інтербудінвест», «Інтерінвестсервіс». І найбільш небезпечна складова — це різні організаційно-правові форми підприємств при однаковій назві: ТОВ «ХК «Київінвестбуд», ТОВ «БІК «Київінвестбуд», ПрАТ «Київінвестбуд».
Утім, якщо ви добре перевірили інформацію, яку прочитали в рекламі, історія вашого забудовника теж чиста, не поспішайте радіти. Той, хто бере у вас гроші, може... збанкрутувати. Проблема банкрутства полягає в тому, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» визнає лише грошові вимоги кредиторів. Тобто, якщо у інвесторів чинні договори із забудовником, то вони не є грошовими кредиторами й не можуть виступати стороною в справі про банкрутство. А це означає, що їхні вимоги не будуть задоволені. Якщо не буде санації забудовника, то шансів отримати проінвестовані квартири в них майже нульові. Інвестори й надалі залишаться з недобудованим майном. Отже, інвестор, вклавши кошти в будівництво житла, не потрапляє в кредитори та не має впливу на процес банкрутства, не має права приймати рішення. Йому залишається лише чекати, допоки грошові кредитори вирішать долю його інвестиції.
Та навіть якщо ваш забудовник не збанкрутів, не поспішайте радіти, радять в Асоціації. Адже може статися так, що ваша квартира... під заставою в банку. Заручниками такої афери стали інвестори житлового комплексу «Нектарний», що на вулиці Київській, 147А, наводять приклад в Асоціації. В цей об’єкт інвестувало кошти більш ніж 200 фізичних осіб. У IV кварталі 2006 року забудовник, згідно з договором інвестування, зобов’язаний був здати будинок в експлуатацію. Та інвестори, окрім проблемного довгобуду, зіткнулись і з договором іпотеки. Адже між забудовником ТОВ «Перша українська індустріально-інвестиційна компанія» та банком «Київ» було укладено кредитний договір, на забезпечення якого підписали договір іпотеки. Проте, укладаючи іпотечний договір, забудовник, по-суті, розпорядився майном, яке йому не належало, оскільки на момент підписання договору іпотеки (до 13.09.2007) він уже уклав інвестиційні договори, і більшість інвесторів встигли заплатити за свої квартири.
Обухівський районний суд Київської області від 24 травня 2011 року позовні вимоги інвесторів задовольнив. Рішенням суду було визнано недійсним договір іпотеки, укладений 13 вересня 2007 року між ТОВ «Перша українська індустріально-інвестиційна компанія» та АКБ «Київ». Та вже менш ніж за півроку (14 грудня 2011 року) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у задоволенні позову інвестора ЖК «Нектарний» відмовив, аргументувавши це тим, що договір застави майнових прав є способом забезпечення виконання зобов’язання, а не правочином щодо розпорядження майновими правами. Цей договір не передбачає заміни кредитора у зобов’язанні, на відміну від правочину відступлення права вимоги, за яким, відповідно до ст. 512 ЦК України, здійснюється така заміна кредитора у зобов’язанні. Водночас касаційні скарги ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» та ПАТ «Спільне українсько-болгарське підприємство «Богдан», на думку суду, слід задовольнити. І це рішення «оскарженню не підлягає».