Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
05-08-2020 8:21
http://investhelp.com.ua/ru/print/22387

Перші результати «Доступного житла»
Июль 25, 2012 

Лише сотня підписаних кредитних договорів. Такий результат двомісячної роботи програми «Доступне житло», тоді як бажання взяти «Президентську іпотеку» виявили понад 7,5 тисячі громадян. Проаналізувавши такі проміжні результати державної іпотеки, експерти зробили невтішний висновок: для більшості українців навіть тривідсотковий кредит є непідйомним вантажем, зважаючи на вартість квадратних метрів. Що вже говорити про ринкові ставки, які в гривні подекуди сягають 27,5%. Натомість кількість банків, які видають іпотеку, цьогоріч скоротилася до 45 із майже 90 до кризи. При цьому також зменшився й середній розмір кредиту. Наразі він поки що сягає 270 тисяч гривень, тоді як минулого року становив 313 тисяч гривень. Отже, на думку експертів, говорити про іпотечний бум у недалекій перспективі поки немає жодних підстав.

«За нинішніх відсоткових ставок позичальник за 10 — 20 — 30 років потроює вартість квартири. Це нереально, тому обсяги ми прогнозуємо близько 3,7 мільярда гривень проти 4,17 мільярда минулого року. Тобто є невелике падіння. Хоча якщо держава активно вживатиме певних заходів, можлива й активізація. Може, ми досягнемо обсягів минулого року і навіть перевищимо їх. Усе залежатиме від цих заходів», — констатує генеральний директор «КредитМаркет» Ігор Дурицький.

Однак, як зазначають експерти сайта MyBank.ua, поки що іпотечні ставки рухаються лише вгору. Так, за минулий місяць середні ставки за іпотекою на п’ять років подорожчали на 0,06 процентного пункту (п.п.) і досягли рівня 20,35% річних. Так само подорожчали й позики на 10 років — до 19,85% річних і на 20 років — до 18,17% річних. Причому більше подорожчали позики під купівлю квартир на вторинному ринку — від 0,07 до 0,09 п.п.

На думку фахівців, одна з перепон масового поширення іпотеки — саме побоювання отримати замість 3% річних вищезгадані 18 — 20%. Таке може статися, якщо в бюджеті просто закінчаться гроші. Адже витрати на компенсацію ставок за іпотекою поки що не є захищеними статтями бюджету. Утім, як заспокоюють юристи, якщо подібне й станеться, ще буде шанс відсудити обіцяні гроші в держави. Або якщо гарно домовитися з банком, теоретично можливо навіть віддати право вимагати гроші від уряду безпосередньо фінустанові.

«Те, чи є гроші, чи їх немає в державному бюджеті, не звільняє від відповідальності, — пояснює адвокат партнерського об’єднання ALEMA Олександра Горяєва. — Такий позичальник може звертатися до суду й отримувати рішення про стягнення таких коштів. Підстав для ухвалення якогось іншого рішення немає, якщо держава просто не виконує свого зобов’язання й не виплачує грошей. Тим більше якщо одна-єдина причина — це відсутність грошей у держбюджеті. Це не звільняє державу від відповідальності компенсувати».

Утім, до стадії судової тяганини просто не дійде, вважають фінансові експерти. Адже критичної для бюджету маси позичальників не буде через занадто бюрократичну схему отримання пільги. Чого тільки варте поняття черги. Як вважає експерт Олександр Охріменко, такий інструмент логічний при отриманні безкоштовної квартири.

«Якщо ж людина вирішила погашати кредит за свою квартиру із власних доходів, то при чому тут черга? Навіщо ця бюрократична перепона? Щоб створити людині проблему, щоб вона зайвий раз сходила на прийом до чергового бюрократа? Пільга на купівлю могла б бути позбавлена таких бюрократичних незручностей», — упевнений фахівець. Натомість їх у програмі — безліч.

«Сама ідея — справді правильна. Більше того, вона б могла не тільки розв’язати соціальне питання, а й стимулювати будівництво й, відповідно, економіку країни. Але її зробили настільки «по-нашому»... Охочих дуже багато. Вони звертаються, їм розповідають. А після того, як вони починають збирати папірці, приходить розуміння, що це складно. І ентузіазм зникає», — зауважує Охріменко.

На думку експерта, простіше було б суму пільги, яка йде на компенсацію різниці ставки за іпотечними кредитами, покривати за рахунок зменшення суми податків, які сплачує банк. «Тоді не доведеться ганяти гроші по колу», — аргументує свою позицію Олександр Охріменко.

Поки що ж мільярд гривень, які держава виділила на програму здешевлення іпотечних кредитів, як і багато інших мільярдів із державного бюджету, має шанс розчинитися в повітрі, не принісши жодної реальної користі економіці й населенню. Тож фахівці радять укладати гроші не в такі бюрократичні програми, а в боротьбу з цією самою бюрократією і в розробку максимально простих і прозорих правил узгодження будівництва. Задля здешевлення квадратних метрів, корупційний складовий в собівартості яких, за оцінками експертів, нині сягає 50%.


Назад Печать