Банкіри дійшли висновку, що цільовий сегмент «дешевої іпотеки» — бюджетники — це люди, які звикли обслуговувати кредити. Тож банки сподіваються, що низькою ризикованістю цього сегмента зможуть компенсувати недоотриманий дохід.

Банки готові недотримувати дохід по програмі з видачі населенню здешевлених до 3% (за рахунок держпідтримки) іпотечних кредитів, компенсуючи це високою надійністю позичальників, а отже, потенційно незначним обсягом проблемної заборгованості.

Про це розповіла заступник голови правління «Укргазбанку» Олена Дмітрієва під час круглого столу «Доступне та комфортне житло: як працюють механізми зниження ставок за кредитами на придбання та ремонт житла?», який 14 червня провела Ліга фінансового розвитку за підтримки проекту USAID «Розвиток фінансового сектору» FINREP та тижневика «Дзеркало тижня. Україна».

«Ринкова ставка для придбання вторинного житла у нас складає 17,5%. У рамках держпрограми максимальна ставка — 16%. Тобто 1,5% недоотримуємо. Але ми дійшли висновку, що цільовий сегмент, який отримаємо, — бюджетники — люди, які звикли обслуговувати кредити. Сподіваємося, що низькою ризикованістю цього сегмента зможемо компенсувати недоотриманий дохід. Програма для нас не збиткова, але прибуток ми практично не отримуємо», — зауважила банкір.

За словами Дмітрієвої, однією з основних причин стагнації іпотечного ринку є неготовність населення брати позики під нинішні ринкові ставки. У той же час 3-відсоткова держпрограма вирішує цю проблему. «Але мінус, передусім, полягає в тому, що іпотека передбачає довгі ресурси, яких у нас, як і в інших банків, немає. 15 років — великий термін. Навіть з урахуванням того, що життя іпотечного кредиту в два-три рази менше [кредити зазвичай погашаються раніше, ніж передбачено договором, — ред.]. Тому і виникають ризики ліквідності. Однак це той ризик, на який ми йдемо свідомо», — зазначила представник «Укргазбанку».

З тезою про низьку ризикованість сегменту потенційних позичальників по 3-відсотковій держпрограмі погодився і директор Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку НБУ Олександр Дубихвіст. «Ця програма має на меті, що це буде квартира, в якій людина буде жити. І останнє, що людина зробить, — продасть квартиру, в якій живе її сім&lquot;я. Людина продасть авто, мобільний телефон тощо, але за квартиру буде платити до останнього. Тим більше за ставкою в 3%», — зазначив представник центробанку.

Дубихвіст вважає, що поступово кількість клієнтів, банків, об’єктів нерухомості, залучених до проекту, зростатиме. «Людям потрібний час, щоб розібратися в цій програмі, щоб зрозуміти, що це всерйоз і надовго, що держава зацікавлена в збільшенні ВВП, в більшій кількості зданого житла, в більшій кількості податків, які вона збере, коли ця продукція буде створена і реалізована», — підсумував директор Департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Національного банку.