Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
22-11-2019 15:24
http://investhelp.com.ua/ru/print/25269

Чотири «камені спотикання» опалювального сезону
Октябрь 27, 2011 

З моменту пуску тепла до об&lquot;єктів соціальної сфери Києва 5 жовтня і дотепер перебіг опалювального сезону є найбільш обговорюваною темою і серед киян-споживачів, і серед фахівців галузі. Не менше дискусій викликає також подальший перебіг опалювального сезону, під час якого енергетики і споживачі можуть зіштовхнутися з певними перешкодами і проблемами.

На успішність проходження опалювального сезону 2011-2012 рр., зокрема у Києві впливають чотири основні фактори.

Перший із них – забезпечення паливом, адже щодоби в опалювальний період столиця споживає газу у середньому на 20 млн гривень. Тим часом станом на 10.10.2011 року заборгованість «Київенерго» перед газовиками за спожитий газ становить1 млрд 351 млн гривень, а заборгованість з різниці в тарифах перед «Київенерго» – 1 млрд 610 млн гривень. Таким чином, компанія нібито й має достатні фінансові ресурси, щоб розрахуватися з боргами за газ, але ці ресурси повністю залежні від рішень органів влади, в чиїй компетенції компенсація різниці в тарифах.

Другий фактор – якісна підготовка до зими теплового господарства: мереж і теплоджерел, яку здійснила компанія. Рівень підготовки можна оцінювати з огляду на обсяги капіталовкладень і виконаних робіт: 405 млн гривень інвестувала компанія у тепловий блок у 2011 році (в тому числі 197,8 млн гривень – у реконструкцію 28,7 км мереж, 46,9 млн – у проектування реконструкції мереж для їхньої заміни у 2012 році, а це ще 66 км мереж). Загалом цього року обсяг інвестицій у тепловий напрям у вісім разів більший, ніж торік.

Третій фактор – повністю у руках споживачів, оскільки залежить від їхніх своєчасних розрахунків за теплову енергію. Станом на 11.10.2011 р. загальна заборгованість споживачів перед компанією за спожиту теплову енергію становить 804,546 млн гривень (у тому числі заборгованість ЖЕКів – 698,4 млн, ОСББ та ЖБК – 68,7 млн, державного бюджету – 8,5 млн, міського та районного бюджетів – 10 млн гривень). Якщо боржники і надалі не виконуватимуть свої зобов&lquot;язання перед постачальником, то їхні борги взимку зростатимуть просто неймовірними темпами.

Четвертий фактор – якісна підготовка внутрішньобудинкових мереж їхніми балансоутримувачами, тобто житлово-експлуатаційними організаціями. Для того, аби будинок своєчасно отримав теплоносій, а його мешканці відповідно – якісну послугу гарячого водопостачання і централізованого опалення, внутрішні мережі будинку мусять бути підготовлені не менше, ніж зовнішні. Адже вік і тих, і інших приблизно однаковий і навіть характеризується одним поняттям – вкрай зношені. Незважаючи на те, що стан мереж дійсно є вагомим фактором для успішності опалювального сезону, інколи виникають і казуси. Свіжий приклад – працівники «Київенерго» з початку опалювального сезону понад тиждень намагалися подати теплоносій у відомчий будинок. Але його підключення було неможливим, бо енергетики не могли отримати доступ до запірної арматури. Знаєте, чому? Директор відомчої ЖЕО був у відпустці, і ключі, що відкривають доступ до горезвісних засувок, були лише у нього.

Як бачите, безаварійний і безперебійний опалювальний сезон – це результат спільних зусиль. Від дій кожної сторони залежить стан речей у решти. І чим краще всі ми – енергетики, влада, споживачі – готуватимемося до зими, тим швидше ми забудемо про існування «каменів спотикання».

Едуард Соколовський, генеральний директор ПАТ «Київенерго»


Назад Печать