Законодавчим актом статтю 6 Житлового кодексу Української РСР викладено у редакції, згідно з якою "Житлові будинки, квартири, інші житлові приміщення (об&lquot;єкти житлової нерухомості) призначаються та мають бути придатні для постійного проживання в них громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру забороняється.

Житлова площа об&lquot;єкта житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат.

Загальна площа об&lquot;єкта житлової нерухомості визначається як сумарна площа житлових кімнат і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас.

До житлової площі об&lquot;єкта житлової нерухомості не належить площа приміщень, призначених для гігієнічних або господарсько-побутових потреб громадян (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор, вбудована шафа тощо).

Площа лоджій, балконів, веранд і терас підраховується із врахуванням коефіцієнтів, що встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань житлової політики".

Відповідний законопроект зареєстровано за №8203.