Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
06-12-2019 0:42
http://investhelp.com.ua/ru/print/25705

Комунальники більше не захочуть судитися
Октябрь 04, 2011 

1 листопада 2011 року – deadline для судово-позовної роботи комунальних підприємств.

Схоже на те, що український уряд та Верховна Рада України у пошуку джерел поповнення державного бюджету України, який тріщить по швах, знову шукає чорну кішку в чорній кімнаті. Замість того, щоб поступово детінізувати українську економіку, змушувати платити чесні податки вітчизняних товстосумів, уряд та законодавці нічого кращого не знайшли, як знову збільшити надходження до бюджету за допомогою гаманців пересічних громадян та за рахунок підприємств, які працюють легально та сплачують всі податки.

Маю на увазі збільшення в рази ставок судового збору (державного мита) за подачу до загальних та спеціальних судів всіх інстанцій позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заяв окремого провадження, яке відбудеться з 1 листопада 2011 року, оскільки саме в цей день набере чинності Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

На відміну від сьогодення, коли розмір судового збору (державного мита) розраховується у кратних розмірах неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( 17 грн), з 1 листопада 2011 року судовий збір справлятиметься у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» рівень мінімальної заробітної плати з 1 жовтня становитиме 985 грн, із 1 грудня - 1004 грн.

Зважаючи на те, що з 1 листопада із позовної заяви майнового характеру до районного (міського) суду судовий збір сплачуватиметься в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, то звичайному комунальному підприємству за один позов про стягнення заборгованості за комунальні послуги прийдеться сплатити судового збору від 197 грн до 2 955 грн в залежності від суми заборгованості споживача, яка подається для стягнення. До цієї суми ще потрібно додати 30 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на виході отримуємо: для того, щоб в судовому порядку стягнути з боржника-фізичної особи за комунальні послуги заборгованість в сумі 1000,00 грн комунальне підприємство повинно сплатити 227 грн судових витрат.

Отже, якщо до 1 листопада сума судових витрат на 1 позов до фізичної особи-боржника для комунального підприємства становила 51 грн держмита + 30 грн витрат на ІТЗ, всього 81 грн, відтепер сума судових витрат зростає майже в три рази!

Якщо щ ж боржником за спожиті комунальні послуги є юридична особа або фізична особа-підприємець, то з 1 листопада комунальному підприємству доведеться сплатити судового збору в розмірі 2 % від ціни позову (суми заборгованості), але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В перекладі на гроші це означає, що при подачі позову про стягнення заборгованості до господарських судів, комунальні підприємства мають сплатити від 1477,5 грн до 59 100 грн судового збору в залежності від суми заборгованості. До цієї суми звичайно додаються 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, і виходить, що стандартний позов в господарський суд коштуватиме 1713,5 грн, ставка судового збору та витрат піднята більше ніж в 5 разів!

Найбільше вражає підняття ставки судового збору за подачу адміністративних позовів на дії чи бездіяльність державних органів, їх посадових та службових осіб (оскарження дій податкової, КРУ інших органів, які заважають нормально жити і працювати). Якщо раніше сума судового збору дорівнювала 3 грн 40 коп. за один позов, незалежно від його суми, то з 1 листопада сума судового збору становитиме 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат. Тобто тепер замість 3 грн 40 коп. за позовну заяву про оскарження податкових повідомлень-рішень або вимог КРУ про відшкодування майнових збитків (як правило ці вимоги, що називається, «висмоктані з пальця»), прийдеться викласти від 98,5 грн до 1 970 грн. Ставка судового збору за подачу адміністративних позовів збільшилася в 29 разів!

Погодьтеся, що таке істотне (в десятки разів, як бачимо) збільшення ставок судового збору нанесене істотного удару по ефективності претензійно-позовної роботи, що здійснюється, насамперед, комунальними підприємствами. З набранням чинності Закону України «Про судовий збір» судитися для комунальників стане майже розкішшю. Чому?

Тому що сума загальної заборгованості за спожиті комунальні послуги складає на 1 вересня 2011 року астрономічну суму - більше 10 млрд грн, цей факт просто змушує комунальні підприємства звертатися до судів всіх інстанцій з пачками позовних заяв, щоб хоч якось покращити свій фінансовий стан та повернути хоча би 10% заборгованості. Відтак, збільшення ставок судового збору призведе до істотного збільшення витрат комунальних підприємств на судову процедуру стягнення заборгованості, комунальникам знадобляться додаткові обігові кошти, оскільки діючі тарифи розраховані виходячи із старих ставок державного мита. Не всі керівники комунальних підприємств будуть готові заплатити за судовий позов, які подаються сотнями в місяць, по 227 грн чи по 1 713 грн, відтак юридичні служби комунальних підприємств змушені будуть зменшити обсяги позовів, це неминуче призведе до скорочення штатів юристів.

Тим більше не під силу стане судитися комунальникам з такими велетнями ринку, як ДК «Газ України», НАК «Нафтогаз України», обленерго, оскільки суми позовів у спорах з ними сягають десятків мільйонів гривень, а це означає 59 000 грн судового збору за один позов до таких «тиранозаврів» комунальних підприємств. Хто з комунальників може собі дозволити такі витрати? З 1 листопада юридичні служби цих компаній можуть нарешті видихнути і розслабитися – бо не буде більше позовів від надокучливих комунальників.

Розслабитися можуть і податківці, «КРУшники» та інші можновладці, в Законі України «Про судовий збір» все зроблено для того, щоб захистити чиновників від судових розбирань, від викриття в суді їхньої недолугості та непрофесіоналізму. Дуже дорого тепер коштує в суді довести, що державні органи, їхні посадові та службові особи зобов&lquot;язані діяти лише у межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а не у межах власного розуміння законодавства та наказів керівництва згори.

Зважаючи на все вищевикладене, хочеться задати питання депутатам, які приймали цей закон, чому б взагалі не заборонити звертатися в суди громадянам, які отримують заробітну плату менше 15 000 грн та підприємствам, які є збитковими та які, як ніхто інший потребує державної підтримки? Чому б на законодавчому рівні не визнати, що суди – це орган правосуддя для багатих та щасливих? Чому б не виключити норму ст. 55 з тексту Конституції України, де кожному гарантується право захистити себе у суді, оскільки Законом № 3674-VI таке право фактично було відібране.

Андрій Осадчий, юридичний консультант з питань ЖКГ спеціально для ІА «Україна Комунальна».


Назад Печать