Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
16-05-2021 22:21
http://investhelp.com.ua/ru/print/26633

Приморський районний суд м. Одеси
Ноябрь 30, 1900 

Справа № 2-7536&lquot;07 РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 серпня 2007 року Приморський районний суд м. Одеси в складі: головуючого - судді Шенцевої О.П., при секретарі Ющенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа: ЖЕУ «Ренесанс ЛТД» про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, у якому проси ті, визнати за ним право власності на нежиле приміщення площею 63 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач підтримав позов пояснивши суду, що він с орендатором нежитлового складського приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Договір оренди був укладений між ним та ЖЕУ «Ренесанс ЛТД» 21.02.1997 року. Він в приміщенні за свій рахунок зробив ремонтні роботи, так як приміщення було в поганому стані і використанню не підлягало. Жителі будинку не заперечують проти визнання за ним права власності. Просить позов задовольнити.

Представник Одеської міської ради в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що Одеська міська рада є власником нежитлового приміщення, і лише власник майна має право розпоряджатися своїм майном. Представник вважає, що визнання права власності на спірний об&lquot;єкт порушує право Одеської міськради як власника, у зв&lquot;язку з чим у позові потрібно відмовити.

Представник третьої особи - ЖЕУ «Ренесанс ЛТД» в судове засідання не з&lquot;явився, але надав до суду заяву, у якої просить розглянути справу за відсутність представника ЖЕУ.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ЖЕУ «Ренесанс ЛТД», ОСОБА_1 є орендатором нежилого приміщення площею 63 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За час оренди ОСОБА_1 в нежитловому приміщенні, зробив ремонтні роботи, так як приміщення було в поганому стані і використанню не підлягало.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, власникам квартири у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або в середині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначенні для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов&lquot;язані брати участь у загальних витратах, пов&lquot;язаних з утриманням будинку і ирибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Положенням пункту 2 статті 10 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. по справі № 4-рп/2004, згідно з яким

 

2

допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об&lquot;єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього, а питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на вчинення будь-яких дій стосовно допоміжних приміщень вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Отже, право власності на всі допоміжні приміщення будинку, в тому числі і на спірні приміщення, належить саме всім власникам квартир будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1. Це право власності при цьому згідно до наведених вище правових норм не потребує будь-якого додаткового посвідчення або оформлення. У відповідності зі ст.ст. 364 і 370 Цивільного кодексу України співвласник має право па виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Як вбачається з письмової згоди всіх мешканців будинку АДРЕСА_1, вони, як співвласники приміщень у будинку не заперечують проти виділу спірної-о приміщення в приватну власність позивача. Таким чином, угода між співвласниками та позивачем, щодо виділу спірного нежилого приміщення в приватну власність ОСОБА_1 не суперечить вимогам закону.

Ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виділ спірного нежилого приміщення в приватну власність ОСОБА_1 не порушує права мешканців будинку, яки є співвласниками приміщення і відповідає чинному законодавству, тому необхідно визнати за позивачем право власності на нежиле приміщення площею 63 кв.м, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 321, 382 Цивільного кодексу України, ст. 48 Закону України „ Про власність", ст. ст. 10,11,60, 62, 130, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р, .суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення площею 63 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.


Назад Печать