Чорний список забудовників, страховка та Третейський суд. Навіть поєднання цих трьох компонентів стовідсотково не гарантує, що підприємство добудує об"єкт чи поверне інвестору гроші. Як уберегтися від житлових афер дізнавалися наші журналісти.

Близько 800 недобудованих об&lquot;єктів, тисячі незданих в експлуатацію квадратних метрів, чотириста тисяч ошуканих сімей. Житлові афери підстерігають українців мало не на кожному кроці. Забудовники обдурюють на всьому - починаючи від виділення їм землі місцевою владою, закінчуючи наднизькими цінами на розкішні, за їхніми словами, апартаменти із комфортним розташуванням та сучасною інфраструктурою.

Олексій Гончарук, президент Асоціації допомоги постраждалим інвесторам: "Дуже обережно треба ставитися до пропозицій, які демпінгують ринок. Ну, ми ж приблизно розуміємо,яка ціна на нерухомість сьогодні в Києві. От все що нижче, до цього треба дуже обережно поставитися, бо можливо ніхто не збирається у вас брати гроші і вас кидати, можливо вам побудують таку квартиру, в якій просто неможливо жити, ви ж чули, про те що розказують, що стіни із будівельного сміття".

Самі забудовники вирішили поборотися із несумлінними конкурентами - запровадили так званий чорний список. До переліку вноситимуть компанії, які не здали щонайменше 20 % житлового будівництва, не виконують зобов&lquot;Язань та йдуть на фінансові махінації. Внесуть до переліку й тих, хто зводить об’єкти без дозвільних документів, грубо порушує державні будівельні норми та відхиляється від проекту. Нині в чорному списку близько 40 фірм. Найближчим часом, кажуть фахівці, їх буде уже вісім сотень. Незалежні експерти припускають, що так великі забудовники зроблять "ведмежу послугу" дрібним - приберуть їх із галузі. Учасники ринку переконують, що подібний перелік зброєю для нечесної конкуренції не буде.

Тарас Лилик, 1-й заступник виконавчого директора КБУ: "Практично все повинно буде доведено судом. Фінансові махінації - мають бути доведені судом, нездача в експлуатацію - тут суб&lquot;єктивізму не може бути. Є паспорт проектом - заплановано в 7 році, не здано, а у нас 12, тут навіть подвійної лінії не може бути".

Панацеєю від афер чорні списки не стануть хоча б з огляду на те, що підставні будівельні компанії виростають наче гриби після дощу, а до переліку забудовник потрапляє лише постфактум - коли інвестори вже ошукані. Частково врятувати від втрати коштів може страхування. Та убезпечувати треба ризики не вкладника, а забудовника.

Тетяна Родіонова, генеральний директор страхової компанії: "Инвестор - он сам перед собой фактически должен застраховать ответственность. Это как то глуповато. Он может застраховать свои риски, но бремя доказательственной базы будет лежать на нём. И наше законодательство абсолютно не готово к тому, и я не знаю случаев, когда такие иски приводили к окончательному решению суда в пользу собственно инвестора. Проще, если ответственность страхует настройщик".

Ошукані інвестори у пошуках правди та втрачених коштів можуть йти і до Третейського суду. Проте, в останні роки, кажуть фахівці, ця система себе дискредитувала. Тож безпечний спосіб вкласти гроші у житло залишається незмінним: добре вивчити історію компанії , з&lquot;ясувати хто за нею стоїть, уважно читати всі документи перед тим, як ставити підпис та постійно контролювати роботу забудовника.

Уляна Дрючкова, Дмитро Гончаров