Будівельників пропонують змусити звітувати перед державою за довгобуди.

Будівельники розробили й презентували під час форуму «Як уникнути будівельних афер?» заходи, що запобігають появі нових «еліта-центрів». За даними Конфедерації будівельників України (КБУ), в Україні налічується близько 800 «проблемних» об’єктів незавершеного будівництва, а жертвами недобросовісних забудовників стали понад 400 тисяч сімей. Захистити інвесторів від житлових афер, вважають експерти Конфедерації, допоможе страхування житла на етапі його зведення, розв’язання виникаючих житлових суперечок у спеціалізованому третейському суді, складання «чорних» списків забудовників і надання державі права виступати в ролі тимчасового керівника в недобудованих житлових об’єктах, якщо приватний інвестор перевищив усі відведені для добудови квадратних метрів терміни. Громадські організації й експерти згодні не з усіма пропозиціями й пропонують свої варіанти розв’язання цієї проблеми.

«Ми хотіли б ввести таке поняття, як обов’язкове страхування, й щоб воно діяло при покупці квартир у будинках, що зводяться,» — розповідає про одну з ініціатив на форумі «Як уникнути будівельних афер?» глава ради директорів КБУ Лев Парцхаладзе. За його словами, забудовникові така страховка обійдеться в 0,5-2% від вартості житла. Так само він пропонує створити реєстр прав власності на квартири в житлових об’єктах, що зводяться, щоб уникнути їх повторного продажу.

Страхову ініціативу президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація допомоги постраждалим інвесторам» Олексій Гончарук схвалює, щоправда в трохи зміненому варіанті. За його словами, для цих цілей має бути створена державна страхова компанія або велика системна недержавна/пул страхових компаній. «Це великий страховик, який акредитуватиме тих забудовників, які зацікавлені в цьому», — пояснює він. Тобто, деталізує Гончарук, коли забудовник починає зводити житло, він звертається до такої компанії за акредитацією (в процесі акредитації його перевіряють на надійність). Отримавши акредитацію своєму інвесторові (читай покупцеві квартири) забудовник може запропонувати купити страховку й застрахувати свої ризики, підсумовує він.

Всі питання, що виникають в будівельній сфері (як між фізособами та забудовниками, так і лише між юрособами), в КСУ пропонують віддати в руки третейських судів. Третейські суди, на думку правозахисника Тетяни Монтян, можуть бути додатковим методом захисту прав інвесторів, але глобально змінити ситуацію не зможуть. Вона пропонує своїй спосіб розв’язання проблеми житлових афер: «Якщо майбутнє будівництво реєструватиметься як цілісний житловий комплекс, й у ньому відразу створюватиметься кондомініум, і покупці паралельно з покупкою квартири купуватимуть членство в цьому об’єднанні, тоді можна запобігти аферам. Якщо цього не зробити, то все це беззаконня не змінитися», — говорить вона.

Дискусійною виявився ще один запобіжний захід від забудовників — створення «чорних» списків. До попереднього «чорного» списку КБУ пропонує включити 35 компаній, з яких 26 — у Києві й області, п’ять — в Одесі, по одній — у Дніпропетровську, Миколаєві, Житомирі й Тернополі. Остаточний перелік будівельних компаній і об’єктів Конфедерація планує оприлюднити в серпні 2012 року. Наразі список ділитися на червону зону (віднесені критичні компанії) й сіру зону (недобросовісні учасники ринку). Попереднім критерієм для внесення будівельної компаній до червоної зони цього списку є, зокрема, невведення в експлуатацію компанією 20% і більше об’єктів житлового будівництва загальною площею від 10 тисяч квадратних метрів протягом п’яти й більше років (сіра зона — понад 5 тисяч квадратних метрів від двох до п’яти років); доведені в суді факти невиконання договірних зобов’язань на суму від 5 мільйонів гривень протягом двох і більше років (сіра зона — невиконання договорів на суму від 3 мільйонів гривень протягом року й більше); наявність заборгованості з виплати заробітної плати від 10 місяців без дозвільної документації (сіра зона — заборгованість з виплати зарплати від шести місяців); два й більше випадків техногенних аварій на об’єкті будівництва з тяжкими наслідками (сіра зона — один випадок з тяжкими наслідками) тощо. Ці критерії ще мінятимуться, кажуть у Конфедерації. Умовою виключення забудовника з «чорного» списку буде усунення порушень і стабільна робота протягом року.

З таким підходом не згоден Олексій Гончарук. Він вважає, що формувати «чорні» списки повинна комісія, до складу якої увійдуть КБУ, Асоціація допомоги постраждалим інвесторам, Національна спілка архітекторів, Всеукраїнська спілка виробників будівельних матеріалів і виробів.

З ним згоден екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. Також, за словами колишнього чиновника, необхідно створити абсолютно прозорий механізм використання грошей забудовниками. «Як виходили афери? Люди давали гроші забудовникові, а той на власний розсуд крав їх або будував чергову «піраміду», — розповідає він «Дню». Аби цього уникнути, переконаний екс-міністр, необхідно включити до альянсу «інвестор-забудовник» третього учасника — банки або страхові компанії. У такому разі контроль за використанням грошей і надійністю забудови посилюється, говорить він. А якщо ще до початку будівництва через банк потенційні покупці об’єднуватимуться в житлові товариства або кооперативи, то вони зможуть паралельно контролювати процес будівництва. «А потім ці кооперативи перетворяться на житлові кооперативи або на кондомініуми», — підсумовує Кучеренко.

Голова Асоціації приватних інвесторів і власників Тетяна Шальман пропонує свій рецепт боротьби з аферами. По-перше, говорить вона, нехай забудовники переоформлять усі чинні договори купівлі житла на прямі з фізособами. У такому разі, деталізує Шальман, забудовник звітуватиме не перед інвестором, а перед державою. Отже, недобросовісні будівельники самі відсіються з ринку — й це буде основою складання «чорних» списків, пропонує Шальман. По-друге, вона закликала будівельників добудовувати вже почате, а не просто шукати нові майданчики. Такий підхід, за її словами, буде показником відповідальності будівельної компанії, і їй повірять люди.

Варіантів розв’язання проблеми багато, але треба якнайскоріше знайти компроміс, говорить депутат Київради, член постійної комісії з питань торгівлі, підприємництва, громадського харчування й послуг Наталія Новак. Адже нові афери, за її словами, не за горами. Варто лише подивитися новий генеральний план Києва, де передбачено будівництво 28 мільйонів метрів квадратних. За відсутності єдиних правил запобігання появі житлових афер, вважає вона, це може призвести до нових проблем.

Наталія БІЛОУСОВА, «День»