В даний час в Україні, як відомо, тривають реформи, і одна з них – це реформа житлово-комунального господарства. Усі ми з вами прекрасно розуміємо, в якому стані знаходиться ця галузь. І це при тому, що, практично, 25% державного бюджету припадає саме на ЖКГ. Неправильний розподіл грошових коштів, помилкові і незрозумілі рішення по тарифам... Все це призводить до того, що галузь на сьогоднішній день – збиткова.

Факти свідчать про те, що багатоквартирні будинки, в яких проживають наші громадяни, перебувають у жалюгідному стані, багато будинків давно потребують капітального ремонту, в деяких не проводяться навіть і поточні ремонти. Бувають випадки, коли нові багатоквартирні будинки, які передаються від будівельних організацій жителям, вже знаходяться в такому стані, що вимагають ремонту... Усе це призводить до неправильного функціонування як самого будинку, так і інженерних комунікацій, що в кінцевому підсумку веде до їх руйнування.

Враховуючи все це, назріла нагальна потреба у проведенні таких заходів, які будуть спрямовані на вибір більш правильної моделі реформування цієї галузі, вибору правильної моделі регулювання діяльності керуючих компаній, яким планується передати управління багатоквартирними будинками від ЖЕКів. Ці заходи повинні сприяти також і створенню якомога більшої кількості об&lquot;єднань власників багатоквартирних будинків. Саме тому одне із завдань реформування ЖКГ – стимулювання мешканців до об&lquot;єднання зусиль для управління своїми багатоквартирними будинками.

Отримавши модель приватизації державного житлового фонду, коли Радянський Союз розпався, всі громадяни отримали, фактично, у власність повітря – від стіни до стіни, від стелі до підлоги. По суті, громадяни не мають права власності на якісь інженерні споруди, на частину стіни, на дах будинку... Не мають вони й загальнодольової власності на прибудинкову територію.

Треба зазначити, що на сьогоднішній день існує одна велика проблема в розумінні управління ЖКГ. Цей процес багато хто тлумачить як управління грошовими потоками. Насправді ж має бути управління об&lquot;єктами нерухомості. Управління з точки зору економіки та управління з точки зору безпеки цих об&lquot;єктів – для того, щоб воно було досконалим і скерованним на збільшення вартості цього об&lquot;єкту, на його капіталізацію. В результаті – на капіталізацію і збільшення вартості кожної окремої квартири окремо взятого власника.

Для цього необхідно створити такі умови, щоб система самоврядування мешканців стимулювала їх до об&lquot;єднання, виховувала культуру самосвідомості і розуміння того, що власники квартир повинні управляти самі своїми будинками. Ніхто не зможе зробити це краще, ніж вони самі.

Проте ми повинні пам&lquot;ятати, що ЖКГ – це досить капіталомісткий ринок. А це означає, що при слабкому регулюванні всіх цих процесів буде достатньо приводів для зловживань. Тому регулювання цієї галузі має бути чітким і прозорим, ґрунтуючись на кращому світовому досвіді і традиціях, і, безумовно, на наших національних особливостях і дійсності.

Треба визнати, що управління багатоквартирними будинками – дуже відповідальна справа, і сьогодні не можна допустити до вирішення цього питання структури, діяльність яких не регулюється будь-яким державним чином. На сьогоднішній день у нас є два види регулювання – через самоліцензування або через членство в саморегульованих організаціях.

Я можу відповідально заявити, що система ліцензування в нашій країні не спрацювала. Сьогодні в уряді проходить узгодження наш законопроект «Про саморегульовані організації», який буде направлений на вдосконалення створення та функціонування саморегульованих організацій, у різних галузях життєдіяльності нашої країни – і в економіці, в тому числі і ЖКГ.

На даний час дуже важливо створити повноцінно функціонуючу систему регулювання діяльності керуючих компаній і вдосконалення механізму щодо функціонування товариств співвласників багатоквартирних будинків.

Якщо звернутися до міжнародної статистики, то в розвинених країнах не дуже великий відсоток об&lquot;єднань, в деяких європейських країнах – 14%, у США – 18%, а Російській Федерації – 1%.

Я вже говорив, що неефективна система регулювання призведе до масових зловживань, які перевищуватимуть усі обсяги зловживань на будівельному і фінансовому ринках.

Сьогодні можна подивитися на досвід Російської Федерації, де з ліквідацією ЖЕКів їхні функції передали керуючим компаніям. Статутний фонд керуючої компанії в Росії становить 10 тис. рублів, таким чином, грубо кажучи, купивши банку фарби, можна бути вже керуючою компанією і вже можна збирати гроші у громадян...

Торік, наприклад, обсяг зловживань у сусідній Росії на ринку ЖКГ склав 64 млрд рублів. Погодьтеся, досить велика сума була незаконно вилучена з кишень росіян. І це стало можливим тільки через слабку систему регулювання, де саморегулювання було засновано на добровільних засадах. Зараз у Держдуму Росії внесений уже законопроект, в якому з 2013 року передбачається обов&lquot;язкове членство керуючих компаній в саморегулбованих організаціях, де природним шляхом, я так думаю, буде відбуватися очищення від недбайливих компаній.