В уряді планують припинити приватизацію житла. Про це під час Години питань до уряду у Верховній Раді заявив міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк. «Я хотів би, щоб депутати Верховної Ради нарешті прийняли рішення про завершення приватизації. 92% людей в державі вже приватизували, а 8% — ні. Тут необхідно прибрати всі інсинуації та прийняти це рішення», — сказав Близнюк. Таким чином, як зауважив міністр, держава сподівається стимулювати українців до створення об’єднань співвласників будинків.

Як зауважила «Дню» керівник житлово-комунальних програм громадської мережі «Опора» Тетяна Бойко, озвучені Близнюком сподівання цілком слушні. Мовляв, справді, сьогодні українців треба стимулювати прискорити приватизацію своїх помешкань. «Якщо 92% чи 96% (за різними підрахунками) громадян змогли це зробити (приватизувати житло. — Авт.), то чому решта 6% чи 8% не можуть?», — каже Бойко. Однак, на думку експерта, вищезгадана ініціатива зможе справді принести позитивний результат лише за умови широкої інформаційної кампанії серед громадян та встановлення «розумної» дати припинення приватизації.

Натомість президент Асоціації допомоги постраждалим інвесторам Олексій Гончарук вважає озвучену Близнюком ініціативу «абсолютно незрозумілою з юридичної точки зору». «Чому 92% мали можливість приватизувати своє житло без встановлення якихось умов чи графіків, а у тих 8%, які в силу певних причин не змогли поки що цього зробити, держава раптом вирішила відібрати це право?», — обурюється Гончарук.

Утім, не лише це обурило громадськість у питаннях житлового законодавства за останні декілька днів. Так, наприкінці минулого тижня депутати проголосували поправки до чинного житлового законодавства за пропозицією Президента України Віктора Януковича. Зокрема, йшлося про заборону використання житлових приміщень у комерційних цілях. Разом з цим «вето» Президент передав парламентарям свої зауваження щодо ще однієї, на його думку, юридичної колізії чинного законодавства. Зокрема, Янукович вважає, що не відповідає загальній меті закону норма щодо закріплення на законодавчому рівні визначення змісту понять «житлова площа», «загальна площа» та порядку визначення їх розміру. Адже цим запроваджується можливість частого змінювання зазначених коефіцієнтів, що матиме наслідком зміну загальної площі об’єктів житлової нерухомості та вимагатиме щоразу проведення технічної інвентаризації житлового фонду в Україні за рахунок коштів громадян. Тому, на думку глави держави, запроваджуване законом, проголосованим у парламенті 6 жовтня поточного року, що надійшов на підпис, встановлення коефіцієнтів, з урахуванням яких підраховується площа лоджій, балконів, веранд і терас, актами центрального органу виконавчої влади є неприйнятним. На думку Президента, коефіцієнти мають установлюватися законом. Депутати погодилися з пропозицією Януковича, що площа лоджій, балконів, веранд і терас підраховується з урахуванням коефіцієнтів: для балконів і терас — 0,3; для лоджій — 0,5; для засклених балконів — 0,8 і для веранд, засклених лоджій і холодних комор — 1,0.

У Міністерстві регіонального розвитку та будівництва поспішили запевнити: проголосовані депутатами зміни ніяких суттєвих змін українцям не принесуть. «Державні будівельні норми з 1 січня 2006 року встановили діючу й сьогодні остаточну формулу розрахунку загальної площі житла. Вона включає в себе обчислену відповідно до встановленого коефіцієнта площу кімнат, засклених та холодних балконів, лоджій та комор. Два з трьох коефіцієнтів були чинними ще за радянських часів, а в січні 2006-го було додано коефіцієнт для засклених балконів. Відтоді принцип обчислення загальної площі не змінювався. Проте у Житловому кодексі, який з відповідними поправками, але діє ще з 1983 року, як визначення поняття загальної площі, так і формула її розрахунку були відсутні», — йдеться на офіційному сайті відомства.

На практиці, як пояснили у профільному міністерстві, це виглядає так: якщо площа всіх приміщень квартири становить 35 квадратних метрів і помешкання має один незасклений балкон площею 2 квадратних метри, то загальна площа (на яку нараховується квартплата) становитиме 35х1 + 2х0,3 = 35 + 0,6 = 35,6 квадратного метра. Саме за такою схемою вираховувалася площа і здійснювалося нарахування квартирної плати протягом усіх попередніх років щонайменше з січня 2006 року, як кажуть у Міністерстві. А відтак, запевняюють там, ніякого збільшення розміру квартплати не буде і бути не може. «Насправді внесення змін до статті 6 Житлового кодексу тільки фіксує наявний стан речей та вже існуючий порядок нарахування квартплати. Розрахунок загальної площі не змінюється, відповідно, площа, на яку нараховується плата, залишається незмінною», — наголосив Анатолій Близнюк.

Натомість безпосередні споживачі житлово-комунальних послуг переконані у протилежному. Так, голова Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Перший будинок» Михайло Кальтагейсер переконаний: пропозиції до змін Житлового кодексу, які разом із вето Закону Віктор Янукович вніс до парламенту, призведуть до збільшення квартплати українців. За його словами, президентські коефіцієнти справді майже повністю збігаються з нині діючими. Однак є дві суттєві відмінності. «По-перше, нинішні (коефіцієнти. — Авт.) регулюються не законами України, а підзаконними актами, — каже Кальтагейсер. — А по-друге, такого поняття, як «засклений балкон», офіційно ні у будівельників, ні в БТІ не існує. Воно й не могло існувати, тому що всі засклені балкони в країні — самодіяльність мешканців».

Тож у підсумку, як зазначає Кальтагейсер, для всіх квартир із заскленими балконами БТІ перерахують загальну площу за новим «балконним» коефіцієнтом у 0,8. Тож якщо наш вищезгаданий умовний власник помешкання у 35 квадратних метрів за власною ініціативою та власним коштом спромігся засклити свій балкон, відтепер він сплачуватиме квартплату не з 35,6 квадратного метра помешкання, а з 36,6 (35х1+2х0,8=35+1,6=36,6).