Судячи із змісту останніх законопроектів, які були подані на розгляд Верховної Ради України різними суб&lquot;єктами законодавчої ініціативи, держава вирішила не лікувати хворе та кволе житлово-комунальне господарство України за допомогою реформ та модернізації, а просто зробити евтаназію хворим вітчизняним водоканалам та тепломережам, щоб останні не мучилися та не відчували страшних мук агонії.

Яскравим прикладом такої ідеальної евтаназії комунальників може стати (звичайно, у разі його підпису Президентом) законопроект № 8134 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розрахунків за природний газ та електричну енергію», прийнятий 15 листопада 2011 року в цілому та направлений на підпис Президенту України.

Цим законопроектом передбачено внесення змін до Законів України «Про теплопостачання» та «Про питну воду та питне водопостачання» у відношенні порядку використання коштів водоканалами та тепломережами, сплачених споживачами за надані комунальні послуги.

Отже, відповідно до цього законопроекту кошти, що надходять як плата за надання послуг з питного водопостачання (поставлену теплову енергію) від усіх категорій споживачів, зараховуються виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом підприємств питного водопостачання (теплопостачальної організації). Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання підприємств питного водопостачання (теплопостачальної організації) перераховуються згідно з алгоритмом розподілу коштів. Порядок відкриття і закриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, алгоритм розподілу коштів - порядок розподілу уповноваженим банком коштів, який призначається Кабінетом Міністрів України, з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень підприємств питного водопостачання (теплопостачальних організацій), що встановлюється: НКРЕ України, Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України для підприємств, які здійснюють діяльність в обсягах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами та правилами провадження господарської діяльності, а Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для інших підприємств.

Ось так, панове колеги з водоканалів та тепломереж, тепер у випадку підписання Президентом України цього законопроекту, ми з Вами з грудня 2011 року будемо позбавлені права самостійно розпоряджатися коштами, що надійшли від споживачів за надані нами послуги, це право належатиме відповідним державним органам (НКРЕ, НКРРКП, обласним державним адміністраціям), які, на думку автора законопроекту, звичайно, краще за нас розуміються на проблемах комунальних підприємств, на напрямках першочергових видатків, вони краще за нас зможуть вирішити питання, що є першочерговим – сплатити місцевому обленерго чи облгазу поточні платежі чи сплатити заборгованість по заробітній платі працівникам, яким ти заборгував за 3 місяці, які не мають можливості нормально харчуватися та ростити дітей.

Також, на думку автора законопроекту, саме державні органи, і тільки вони, які будуть встановлювати алгоритм розрахунків, знають відповідь на питання і зможуть врешті – решт розв&lquot;язати одвічну дилему керівників водоканалів про те, що краще – сплатити обленерго чи залатати діру в каналізаційному колекторі, яка сьогодні – завтра не витримає і місто затопить фекальними водами?

А як бути з тим, що ст. 42 Конституції України гарантує свободу підприємницької діяльності?

Як бути з тим, що стаття 42 Господарського кодексу України визначає поняття підприємництва як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб&lquot;єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку?

Як бути з тим, що пунктом 6 ст. 6 того ж таки Господарського кодексу України передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Як бути з тим, що главою 24 Господарського кодексу України визначено єдиний спосіб захисту кредитором своїх прав - у випадку неналежного виконання зобов&lquot;язання сторони мають вирішувати усі спірні питання шляхом переговорів, а у разі неможливості мирно врегулювати спір – шляхом подачі відповідного позову до суду, який може прийняти рішення про стягнення заборгованості разом з усіма господарськими санкціями?

Як бути з тим, що ч. 5 ст. 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов&lquot;язань щодо оплати праці? Як бути з тим, що разом із заробітною платою повинен бути сплачений єдиний соціальний внесок за кожного працівника, що є підставою для зарахування страхового стажу для обчислення розміру пенсії?

Закріплюючі можливість прямого втручання в господарську діяльність комунальних підприємств органів виконавчої влади, законопроект № 8134 порушує всі вищевказані норми, які закріплюють основи здійснення підприємництва в Україні. Цікаво, чому це не помітило Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, яким було зроблено висновок, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з врахуванням висловлених зауважень та відповідного висновку Кабінету Міністрів України?

Питання риторичне, адже зрозуміло, шановне комунальне товариство, що цей законопроект прийнятий завдяки тому, що у Верховній Раді України діє потужне енергетично-газове лобі, яке проштовхує ті законопроекти, які вигідні саме енергогенеруючим та газорозподільчим компаніям. Звичайно, нічого поганого в існуванні такого лобі не має, у парламенті Великої Британії вже 500 років закони приймаються шляхом лобіювання. Погане те, колеги, що у нас з Вами, у водоканалів та тепломереж, такого потужного лобі не має у парламенті, а відтак ми не в змозі протистояти відвертому знущанню з комунальних підприємств, яке яскраво демонструє законопроект № 8134.

Чи не прийшов час об&lquot;єднатися нам, панове комунальники, з метою захисту власних інтересів? Чи не прийшов час звернутися всім нам з відкритим листом до Президента України з вимогою не підписувати законопроект № 8134, який просто знищить нас, та накласти на нього вето? Готовий запропонувати юридичне супроводження та правове обґрунтування цього листа. Час збирати каміння прийшов, далі терпіти не можна....

Андрій Осадчий, спеціально для ІА «Україна Комунальна»