У першому читанні Проект державного бюджету України прийняли майже без змін, незважаючи на півтори тисячі пропозицій до нього.

Поки що на ЖКГ в бюджеті передбачено все ті ж майже 2 млрд грн, хоча представники галузі сподіваються, що після другого читання ця цифра як мінімум потроїться, інакше слід чекати комунальної катастрофи.

Як відомо, 20 жовтня Верховна Рада України затвердила висновки і пропозиції бюджетного комітету парламенту до проекту держбюджету на 2012 рік. Тобто проект держбюджету пройшов перше читання. За постанову проголосували 248 депутатів з 371 зареєстрованих в залі.

Нагадаємо, що проект Держбюджету складено за так званим консервативним сценарієм, тобто з врахуванням можливості другої хвилі фінансово-економічної кризи. Саме тому на багатьох галузях довелося економити, у тому числі і на ЖКГ...

Що маємо?

Незважаючи на червневі заяви прем&lquot;єр-міністра Миколи Азарова щодо виділення у 2012 році з державного бюджету п&lquot;яти мільярдів гривень на розвиток ЖКГ, для Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на розвиток ЖКХ країни поки що передбачено близько 2 млрд грн. Це навіть на 300 з лишнім мільйонів менше, ніж торік.

В бюджеті на 2012 рік на Державну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» для України передбачено 200 млн грн, що вдвічі менше, ніж було закладено минулого року. Мабуть, проблем з якістю, транспортуванням та забезпеченням питною водою українців за рік зменшилось у два рази.

Нагадаємо, що орієнтовний обсяг фінансування цієї програми становить 9471,7 млн грн, з яких за рахунок державного бюджету – 3004,3 млн, з інших джерел – 6467,4 млн грн.

У цьому році до бюджету закладено 100 млн грн на часткову компенсацію витрат за спожиту електроенергію, пов&lquot;язаних з перекиданням води. А от на реконструкцію та будівництво систем централізованого водовідведення кошти не передбачено. Нагадаємо, що у бюджеті 2011 року на ці цілі було закладено 400 млн грн.

Не передбачені у цьому році кошти і на реалізацію пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства. Минулого року на такі проекти було закладено 100 млн грн.

На надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла в цьогорічному бюджеті передбачено 200 млн грн, що вдвічі більше, ніж торік.

На облаштування багатоквартирних будинків сучасними засобами обліку і регулювання води та теплової енергії у бюджеті заплановано витратити у 2012 році 200 млн грн. Багато це, чи мало? Якщо враховувати, що встановлення одного будинкового лічильника обійдеться приблизно у 15 тис. грн, не важко порахувати, скільки вистачить передбачених коштів на будинки. А вистачить їх менше ніж на 13 тис. будинків. Тобто на три середніх за розміром міста. Звідки брати інші гроші? Це питання вже не до держбюджету. Тим більше, що час до 2015 року, коли усі будинки мають бути обладнані приладами обліку, ще є.

Відсунули у цьому році на другий план і питання архітектури: на збереження архітектурної спадщини в заповідниках, а також на паспортизацію, інвентаризацію та реставрацію пам&lquot;яток архітектури коштів у бюджеті-2012 не передбачено. У минулому році на ці цілі було виділено 26 та 66,5 млн грн відповідно.

Як бачимо, хоча курс на реформи взятий, але, так як ми країна все ще небагата, реформи проводитимуться дуже повільно, а дещо і взагалі чекатиме кращих часів...

Прослухаємо вдруге

Слід зазначити, що за час розгляду проекту Державного бюджету на 2012 рік було надано майже 1500 пропозицій, що стосувалися збільшення видаткової частини Держбюджету. Багато пропозицій стосувалися саме сфери ЖКГ. Усі вони були відхилені. «Пропозиції, подані до Комітету ВРУ з питань бюджету (на загальну суму в 386 млрд грн) не були враховані з метою не розбалансування Держбюджету.

Як стало відомо ІА «Україна Комунальна», Уряду було доручено під час підготовки до другого читання законопроекту про Держбюджет на 2012 рік, тобто до другого листопада, додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів та Комітетів ВРУ.

Серед іншого до другого читання Уряд має опрацювати питання врегулювання погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв&lquot;язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Крім того, у шестимісячний термін після остаточного прийняття Державного бюджету на 2012 рік, Уряд має вжити заходів щодо розширення джерел фінансового забезпечення виконання Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки. Тому зараз залишається тільки чекати.

Реальні потреби

Нагадаємо, що серед інших пропозицій бюджетний запит Міністерства регіонального розвитку, житлово-комунального господарства та будівництва щодо забезпечення належного фінансування сфери ЖКГ Мінфіном було також проігноровано. В цьому запиті йшлося про 27 млрд грн. Саме у таку суму спочатку оцінювало Міністерство проблеми ЖКГ держави.

«Ми надали бюджетний запит до Верховної Ради на виділення 27 млрд грн, але у першому читанні нам виділили приблизно 1, 9 млрд грн. Чому саме 27 млрд? Ми взяли усю законодавчу базу, що зобов&lquot;язує нас виконувати певні дії, склали до купи затрати і отримали цю цифру», - відмічав очільник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк.

Поки що не знайшла підтримки в Уряді й пропозиція Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики щодо фінансування в обсязі 11 млрд грн сфери житлово-комунального господарства. Про таку суму говорило як мінімум три відомства, утому числі і Мінрегіон, апетити якого дещо знизились.

Перший заступник міністра Олександр Аліпов говорив про те, що на потреби житлово-комунального господарства у наступному році планується виділити 11,5 млрд грн державних коштів.

«Понад 5 млрд грн передбачається спрямувати на заходи щодо технічного переоснащення, капремонту і заміни систем централізованого водовідведення, модернізації систем теплопостачання, скорочення питомих показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво», - зазначав чиновник.

Про те, що для повного оновлення українських тепломереж необхідно залучити 5,5 млрд грн, нещодавно повідомив директор Департаменту систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Віталій Шаповаленко. Говорячи про стан тепломереж в Україні, В.Шаповаленко підкреслив, що з 33 тис. км тепломереж 15 % знаходяться у зношеному стані. При цьому, щоб перекласти один кілометр тепломереж треба витратити приблизно 1 млн грн.

Щодо боргів ТКЕ за спожитий газ, то реальну потребу у бюджетних коштах спеціалісти оцінюють у 7 млрд грн.

За досвідом двох минулих років ситуація була наступна. На кінець 2010 року заборгованість підприємств ТКЕ за спожитий газ була на рівні 6 млрд грн. Складалась катастрофічна ситуація. Лише наприкінці року на погашення цієї заборгованості було виділено 2,4 млрд грн. А вже за результатами першого півріччя виділили ще 3,6 млрд грн. Тобто минулорічну заборгованість перекрили. Але тепер з&lquot;явилась заборгованість за спожитий вже в цьому році газ. За підрахунками експертів, до кінця року борги складуть близько 7 млрд грн.

Нещодавно у ЗМІ з&lquot;явилась інформація про те, що Кабінет Міністрів України передбачив у 2012 році збільшення на 41,18 % відрахувань на погашення різниці в тарифах на газ для населення, до 12 млрд грн. Відповідна сума коштів закладена в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік». Але знайти цієї графи в проекті бюджету нам так і не вдалося.

Зараз Мінрегіон сподівається, що після другого читання в бюджеті на ЖКГ буде виділено 6-8 млрд грн. Про це у своїй доповіді заявив Міністр житлово-комунального господарства, розвитку будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк.

«Я розумію, що 27 млрд грн, які були подані нами у бюджетному запиті, ми не отримаємо, але 6-8 млрд буде» - сказав він.

Бачимо, що реальні потреби галузі значно перевищують задекларовані в проекті держбюджету можливості. Хоча інші розпорядники бюджетних коштів, зокрема правоохоронні органи та судова влада, мають бути задоволені – бо закладені у бюджет країни витрати на них значно збільшилися.

Що ж, країна розставила пріоритети... принаймні у першому читанні.

Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».

За допомогу у підготовці матеріалу редакція дякує експерту з моніторингу законодавства Проекту «ДІАЛОГ», Асоціація міст України Олександру Слобожану.

Коментарі експертів:

Сергій Бульбас, президент «Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів ЖКГ»:

Насправді мене лякає Проект державного бюджету на 2012 рік. При усьому тому, що у нас в країні декларується пріоритетність реформ ЖКГ, реальних дій та їх відображення у Держбюджеті, ми поки що не спостерігаємо. При всіх, наприклад, заявах пана Шаповаленко, що на реконструкцію систем тепломереж необхідно близько 5,5 млрд грн, в бюджеті не прописано жодної суми, яка була б спрямована на ці цілі.

Ще приклад: у цьому році на програму «Питна вода» було закладено 400 млн грн, у бюджеті 2012 ця сума була зменшена вдвічі, і ще не відомо, скільки з цих коштів реально отримає галузь.

Така динаміка цифр особисто мене лякає. Тобто питання системного вирішення проблем галузі наразі не стоїть, бо джерел фінансування все ще немає.

Володимир Рибак, депутат ВР, міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (2006-2007 рр.):

Житлово-комунальне господарство – одна з найбільших галузей, це 25 % основних фондів країни. Тому на ЖКГ ніколи не вистачало грошей.

Питання Держбюджету на 2012 рік ми розглядали на Комітеті Верховної Ради. Ми вважаємо, що 1,9 млрд, виділених на ЖКГ країни – це дуже мало. Свою думку ми озвучили, і сподіваємося, що між першим та другим читанням треба цю суму збільшувати, бо всі знають у якому стані зараз галузь: тепломережі та водопроводи зношені на 60-70 %, треба окрема програма на заміну ліфтів, питання питної води теж потребує нагального вирішення і т.д.

Вважаю, що вже зараз треба збільшувати фінансування галузі з державного бюджету, і обов&lquot;язково дофінансовувати після першого кварталу та за підсумками півріччя. До цього питання потрібно постійно повертатися.

Я дотримуюсь думки, що на розвиток ЖКГ треба щорічно виділяти з усіх джерел фінансування не менше 5 млрд грн. Але, нажаль, це вдалося зробити лише одного разу – у 2007 році. Тоді у котельнях заміняли старі котли, електродвигуни, насоси, які споживали надмірну кількість газу та електроенергії.

Гроші на реформування ЖКГ треба виділяти органам місцевого самоврядування, так як, на мою думку, - це основний інститут системи управління в країні, який треба фінансово підтримувати.

Олексій Кучеренко, міністр з питань ЖКГ (2007-2010 рр.):

Чесно кажучи, я не вчитувався у Проект державного бюджету 2012, тому що особисто я не бачу можливостей хоч якось вплинути на ситуацію. Треба дочекатися другого читання і вже отримати цей документ як данність. Поясню свою позицію. Бюджетний пиріг ділять сьогодні інші галузі. Я бачу дуже потужне газове лобі Верховної Ради саме в ціні на газ і в її розподілі. Я бачу дуже потужне аграрне та вугільне лобі.

Я не закликаю представників сфери ЖКХ до якихось активних дій, до яких вдаються зараз ті ж афганці, бо це не принесе користі.

Шанс може з&lquot;явитися, коли у наступній Верховній Раді разом з фаховими асоціаціями ми створимо систему лобіювань у сфері житлово-комунального господарства. Тільки тоді можна буде «битися» за державне фінансування.

А сьогодні, нажаль, ми, як завжди, пасемо задніх. А проблеми ЖКГ перекладають на плечі міських голів, і можливо, саме вони мають нарешті сказати своє вагоме слово.

Арсентій Блащук, президент Всеукраїнської асоціації «Укртеплокомуненерго»:

Ми не ставимо питання так – дайте нам гроші з державного бюджету на реконструкцію та модернізацію підприємств ТКЕ та систем теплопостачання і тоді все буде гаразд. Ми говоримо про те, якщо з держбюджету виділяються пільгові субсидії, не треба давати їх нам, хай їх отримають безпосередньо ті люди, які цього потребують, щоб вони особисто заплатили за тепло.

Якщо є різниця в тарифах, не давайте її нам, дайте її, наприклад, напряму НАК «Нафтогаз України», або, знову ж таки, кожному споживачу, щоб він міг сам сплачувати за тепло за обґрунтованими тарифами.

Нам не треба субсидій з бюджету, дайте нам обґрунтовані тарифи та правила гри, дайте нам мотивацію, щоб ми могли економити ресурси і направляти цю економію на модернізацію та на преміювання працівників, які роблять усе для розвитку своїх підприємств і підвищення якості послуг.