Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам
24-11-2024 19:12
http://investhelp.com.ua/ua/print/25481

Анатолій Близнюк: «Підвищувати треба не тариф, а обізнаність громадян!»
Жовтень 17, 2011 

У Мінрегіоні обіцяють протягом трьох років повністю закрити питання лічильників, удосконалити інформаційну політику відомства, а також закликають громадян до співпраці. Однак відповідь на найголовніше для кожного українця запитання – коли чекати підвищення цін на житлово-комунальні послуги, - здається, зависло в повітрі. Про реформу та її «підводні рифи» в ексклюзивному інтерв&lquot;ю ІА «Україна Комунальна» розповів Міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк.


Анатолію Михайловичу, розпочнемо, напевне, з найбільш актуального – з опалювального сезону, який вже зараз обіцяє бути не з легких. Чи можете Ви, як очільник Мінрегіону, запевнити українців: тепло в оселях буде?
Тепло буде безперечно! Якщо схематично зобразити принцип подачі тепла населенню, то ми отримаємо три складові. Перша - котельня (теплопункт), об&lquot;єкт який виробляє послугу. Друга – мережі, по яких ця послуга транспортується до будинку. Третя – будинок, який споживає це тепло. Котельні готові до зими на 100%. І сьогодні коефіцієнт запасу міцності на котельних залишається на рівні 1,5, оскільки там встановлений робочий та резервний котли. Або ж на два робочих припадає один резервний, адже існують котельні різного виду і комплектації.

Однак, якщо взяти усі котельні установки, які є в країні, то їх ККД - лише 79%. Цю цифру необхідно збільшити до 93%.


Яким чином це можна здійснити?
Необхідно вкладати гроші в заміну застарілого обладнання, переходити на енергозберігаючі принципи роботи, які б дозволяли економити газ. Інших шляхів, які б виправдали себе у майбутньому немає. Не буду оригінальним і в питанні мереж. В Україні тисячі кілометрів мереж пережили експлуатаційний вік. Внаслідок цього ми втрачаємо на них до 20% теплової енергії. І нам потрібно не лише обмежуватися заміною трубопроводів, тому що останні стають причиною аварій і тепловтрат, а й вирішувати питання термоізоляції. Неприпустимо, щоб у 20-градусний мороз над теплотрасою росла трава і стояла пара. Чи варто пояснювати, що в обох випадках потрібні кошти...

Яка головна проблема третьої складової, яку Ви назвали – багатоквартирного будинку?
Ви правильно сказали, саме багатоквартирного будинку. Нам треба розуміти, що в Україні 32% населення проживають в сільській місцевості, тобто мають власні будинки та індивідуальне опалення.

Однак, якщо мова йде про житлові багатоповерхівки, то тут цифри зовсім критичні. У будинку ми втрачаємо до 50% тепла через конструктиви будівлі, через вікна та ін. Наведу приклад, у 10-градусний мороз один мешканець вдягнений як слід, а інший – так би мовити, по літньому. Якою б ідеальною котельня не була, якими б ідеальними не були мережі, ми не зможемо обігріти людину, яка неодягнена і яка відчинила всі вікна. Тому слід розуміти дуальний характер питання: з одного боку держава повинна забезпечити умови для отримання тепла, з іншого – мешканці мають пам&lquot;ятати про раціональне використання теплової енергії. І в першу чергу, це буде в інтересах населення.

На Вашу думку, чому з року в рік зростає ажіотаж навколо зимового питання, яке набуває все радикальнішої форми?
Мені здається, що навколо проблеми підготовки до роботи в осінньо-зимовий період забагато зосередили емоцій та пустих заяв. Нажаль, у нас з&lquot;явилося дуже багато псевдоекспертів, які готові сипати невтішними прогнозами і люди поступово починають вірити цим прогнозам. За довгі роки накопичилося безліч проблем – технічних, технологічних і т.д. Але найголовнішим «підводним рифом» у роботі Міністерства, як я вважаю, є те, що ми не маємо практики спільної роботи з населенням. По суті, люди не вважають себе причетними до процесу реформ і покращення житлово-комунального господарства як такого.

Реформа повинна базуватися на тому, що населення є рівноправним учасником цього процесу, який передбачає різні зони і рівні відповідальності у держави й громадянина. І наше найбільш нагальне завдання полягає в тому, щоб виробити ідеологію співпраці, а не боротьби. Здавалося би, що може принести елементарне утеплення вікон чи квартири в цілому! Але це перший крок до економії та розумного використання наданого ресурсу. Ми говоримо про необхідність реалізації всеукраїнської програми енергозбереження, від успіху якою залежить не лише фінансова наповненість, а й підтримка населення.

Наскільки відомо, у частині енергозбереження незабаром діятимуть нові правила й стандарти для житла, яке вже будується або будуватиметься в майбутньому...
Так. Усе житло, яке вводитиметься в експлуатацію з 1 січня 2012 року і яке будуватимуться в Україні в подальшому, повинне буде відповідати європейським стандартам. Будинок має бути утеплений, оснащений індивідуальними лічильниками, неодмінно повинна бути можливість в онлайн-режимі контролювати витрати, рівень сплати, а головне – має бути можливість відключення неплатників. Тобто відключення неплатників не повинні зачіпати тих, хто справно сплачує рахунки за житлово-комунальні послуги. Ми говоримо про перехід на договірні відносини з вірогідністю штрафних санкцій, коли або ОСББ, або кожен особисто укладає угоду з тепло-, водо-, газопостачальними організаціями. Тут вже вступає в силу взаємна відповідальність.

Як наразі триває робота зі створення ОСББ і чому саме на цю форму управління робиться головна ставка?
Ви знаєте, не варто вішати ярлики, мовляв, ОСББ є прикладом тотального успіху, тим більше на фоні роботи ЖЕКів, як застарілих рудиментів радянської епохи. В обох випадках ми можемо натрапити на однаково негативний досвід збитковості, халатності, корупційності. Якщо до справи беруться непрофесіонали, які, грубо кажучи, байдужі до мешканців, та працюють лише заради власної вигоди, то успішним не буде ані ОСББ, ані ЖЕК, ані будь-яка інша форма. Це ще раз повертає нас до слів, які я вже сьогодні говорив: без участі людей, їх активної позиції не буде прийняте жодне раціональне рішення. Саме люди на зборах, колегіальним шляхом повинні вирішувати, що їм спочатку треба робити: ремонтувати дірявий дах, чи купити нову сантехніку Петру Петровичу з 5-го поверху.

Не секрет, що ОСББ не можуть функціонувати без професійних менеджерів, які володіли б юридичними, економічними азами.
Свого часу в Донецьку на базі Макіївської будівельної академії за рахунок бюджетних коштів (200 тис грн. щорічно) ми проводили навчальні курси для керівників ОСББ. Ми сьогодні маємо домовленість з Міносвіти з метою підготовки менеджерів муніципального управління, які знатимуть засади управління муніципальним господарством. Вони в подальшому зможуть бути керівниками структурних підрозділів міськ-, райвиконкомів та працювати як фахівці житлово-комунального господарства.

Яким чином у Міністерстві планують пропагувати схеми економного використання тепла, води тощо?
У цьому питанні велосипед не треба винаходити – встановлення лічильника і моніторинг фактичного споживання – це найкраща пропаганда. Європа займається економією вже 15 років і за цей час, за рахунок встановлення технологічних і комерційних лічильників змогла зекономити 5% тепла. А коли європейські країни поступово розпочали переходити на поквартирні лічильники, то рівень економії тепла зріс до 25-30%.

Наприклад, ми пропонуємо мешканцям ОСББ встановити поквартирні лічильники з регуляторами тепла, які можна придбати в кредит без сплати відсотків. Але зекономлені за рахунок обліку 100 гривень людина повертає державі. Таким чином, за два опалювальні сезони лічильник окупається і вже економія йде на рахунок споживача. І найпершими, з ким ми працюватимемо в цьому напрямку, буде саме ОСББ.

Коли роботу з лічильниками як на котельних, так і побудинковими, на Ваш погляд, вдасться завершити?
Гадаю, що за три роки ми зможемо закрити це питання. А що стосується фінансування, то підприємства теплокомуненерго повинні встановлювати прилади обліку за свій кошт. Побудинкові лічильники встановлюватимуться за рахунок бюджетів.

Ви сказали, про те, що відомство планує покращити роботу з населенням в плані інформування. Яким чином хід реформи доноситиметься до вух і очей населення, адже громада потребує чітких пояснень і обґрунтувань стосовно будь-яких нововведень?
Я повністю погоджуюся! І ми в цьому плані вже давно працюємо, розробляємо не один медіа-план, а цілий комплекс інформаційних заходів. Преса, громадські організації, які, сподіваюся, співпрацюватимуть з Мінрегіоном. В кожному регіоні знайдуться ті, хто згоден буде зайнятися популяризацією реформ. Але знайдуться і ті, хто перешкоджатиме цьому. Це ті, хто успішно заробляв в рамках «старого режиму». Хіба ЖЕК буде активно провадити інформаційну кампанію створення ОСББ? Ми повинні винайти грамотні підходи інформування населення.

Наостанок питання, яке цікавить кожного українця, і відповідь на яке дати досить складно: коли підвищуватимуться тарифи для населення?
Підняття цін для населення як самоціль не ставиться. Держава розглядатиме це питання комплексно. Яким чином компенсуватиметься різниця в тарифах – це вже інша розмова. Більше того, вважаю, що підвищувати треба не тариф, а обізнаність громадян зі змістом реформи житлово-комунального господарства.

Розмовляла Юлія Грамотна, спеціально для ІА «Україна Комунальна».


Back Друк