Власники офісних центрів, які простоюють без клієнтів, пролобіювали закон про заборону облаштування офісів у житлових квартирах.

Верховна рада прийняла в цілому зміни до Житлового кодексу, якими заборонив використання житлових приміщень для виробничих потреб. За словами юристів, нехитра, на перший погляд, новація дозволить ліквідувати в колишніх квартирах не тільки офіси, а й аптеки, перукарні, відділення банків і магазини.

Спочатку підготовлений депутатами (регіоналом Владиславом Забарським, литвинівцем Олегом Зарубінським та бютівцем Юрієм Сербіним) законопроект "Про внесення змін до ст. 6 Житлового кодексу (щодо визначення житлової і загальної площі об&lquot;єктів житлової нерухомості)" не припускав кардинальних змін. І, як запевняють автори документа, носив суто технічний характер.

Зокрема, законодавчо закріплював за деякими приміщеннями (ванна кімната, лоджії, балкони, кухня, комори і коридори) статус нежитлових. На сьогоднішній день цей статус, а також порядок розрахунку житлової площі квартири закріплений внутрішніми інструкціями БТІ і при бажанні забудовника може бути оскаржений. Однак після доопрацювання законопроекту профільним комітетом ВР з будівництва його суть була повністю змінена шляхом маніпулювання формулюваннями.

Чинні зараз норми Житлового кодексу забороняють надавати в житлових будинках приміщення для промислових потреб. Оновлена ​​ж версія кодексу встановлює заборону на надання квартир для виробничих потреб.

"Це істотно розширює спектр дії документа. Згідно з інструкцією МОЗ, виробничим вважається приміщення, в якому постійно або періодично ведеться трудова діяльність. У Мінсоцполітики дане формулювання розширюють: виробнича діяльність може бути пов&lquot;язана не тільки безпосередньо з процесом випуску товарів, а й з керуванням будь-яким підприємством. Фактично розміщення в квартирах аптек, перукарень, магазинів, нотаріальних та юридичних контор, а також інших організацій після вступу в силу поправок до Житлового кодексу буде визнано незаконним", - пояснює екс-керівник юридичного департаменту Асоціації ріелторів Світлана Бовсуновська.

Хто виселятиме комерційні структури з житлових будинків і хто зможе ініціювати таке рішення - питання, яке новий закон не розкриває.

За словами юристів, максимум, чого варто побоюватися власникам офісів, так це штрафів. Причому, оскільки "проступок" у вигляді розміщення офісу в квартирі ніяк не можна назвати тяжким, швидше за все, вони будуть невисокими. Інша справа, що застосовуватимуться штрафи можуть необмежену кількість разів.

Законодавчі новації можуть виявитися на руку і податківцям, оскільки допоможуть їм виводити з тіні доходи орендодавців, які здають свої квартири в оренду під офіси та магазини, часто не переводячи житло в нежитловий фонд. З введенням законодавчої заборони на розміщення офісів у житлових будинках у податківців з&lquot;явиться формальний привід для перевірок. І в кожному новому випадку вони будуть отримувати відразу двох потенційних "клієнтів": нелегального орендодавця і орендаря.

У виграші від нововведень залишаться власники офісних центрів. Сьогодні попит на офісні площі в нових центрах невеликий. І не виключено, що автори документа, які мають відношення до будівельного бізнесу (Юрій Сербін є керівником компанії "Екобуд", а регіонал Ігор Лисов, з подачі якого була введена поправка про заборону розміщувати офіси в квартирах, - власник фірми "Ліко-Холдинг"), захотіли допомогти колегам залучити нових клієнтів.

Втім, як запевняють правознавці, у разі підписання Президентом згаданих змін до Житлового кодексу виселення магазину або офісу з житлового будинку можна буде оскаржити в суді. Оскільки положення документа суперечать нормам інших законів.

Відповідно до Цивільного кодексу власник майна може розпоряджатися ним на свій розсуд. Під дію цієї норми підпадають як власники житла, що здається під офіси та магазини, так і бізнесмени, які купують квартири з цією ж метою. Господарський кодекс передбачає можливість використовувати свою нерухомість в комерційних цілях. Більше того, приватні підприємці можуть реєструватися за місцем проживання, що дає їм право не тільки жити, але і працювати у своїх квартирах.

Незрозумілою також лишається подальша доля офісних та торгових приміщень, спочатку запроектованих в новобудові. Адже вони чітко підпадають під визначення "приміщення в житлових будинках", на які поширюється заборона. Крім того, незрозуміло, куди повинні подітися орендодавці, квартири яких вже переобладнані під офіси чи склади. Очевидно, що ці недоробки закону дадуть цілком очікуваний ефект: розширять можливості для неофіційних заробітків численної армії контролерів.

Пізніше Олег Зарубінський заявив, що інформація про те, що через зміни до Житлового кодексу, квартири не можна буде здавати під офіси, аптеки та магазини, є "неправдивою".

За його словами, законопроект передбачає лише уточнення визначення житлової площі, отже зміни у Житловому кодексі стосуватимуться переважно сфери діяльності Державної податкової служби.

При цьому на веб-сайті Верховної Ради у розділі повідомлення вказано, що "надання приміщень у житлових будинках для потреб виробничого характеру забороняється".