Вкладати гроші в золото, безумовно, добре, але такі інвестиції навряд чи зігріють взимку. А стовпчик термометра вже наступного тижня помітно сповзе - прогнозують синоптики. І наступного ж тижня комунальники мають розпочати опалювальний сезон. Та чи всіх українців грітимуть батареї? Іржаві теплопроводи, старі котельні, тонкі та холодні стіни квартир - усе це аж ніяк не сприяє теплу в оселі. Той факт, що нинішній стан ЖКГ загрожує національній безпеці, Рада нацбезпеки та оборони визнала ще кілька років тому. Однак реформа ЖКГ на загальнодержавному рівні потребує фантастичних сум.

За роботу потроху беруться прості українці - змушують ціни на газ. Вчаться рахувати гроші й бодай деякі місцеві керівники: старі труби поступово замінюють на сучасні. Як країна готується до зими? І що роблять самі українці, щоб не замерзнути в своїх помешканнях? Вивчала - Ірина Симоніна.

Ями, крани, труби, люди в помаранчевих касках. Уже другий місяць на цій київській вулиці замінюють систему постачання тепла.

Ірина Симоніна, журналіст:

- Оцим трубам понад 30 років. Саме через такі застарілі комунікації втрачається до 20% тепла.

Чи не половина тепломереж столиці вже давно відпрацювала свій ресурс. І втрати тепла відбуваються чи не на кожній ділянці. Тепло гріє вулицю, тоді як мешканці будинків мерзнуть. У "Київенерго" запевняють: нові комунікації будуть надійнішими за старі й зроблять використання тепла більш раціональним.

Юрій Гладишев, головний інженер ПАТ "Київенерго":

- Перекладываем в энергосберегающих технологиях, мы уже где-то снижаем в два - два с половиной раза теплопотери. Это как бы эффективность. Перекладывая все трубы, мы будем снижать потребление газа и понимаем, что это будет снижение нагрузки на тариф, в том числе - и для населения.

Жителі села Чубинське, що на Київщині, тепло на вітер не викидають. Тут майже на кожному будинку персональна котельня. Ставлять її на даху, як в оцьому випадку. З такою тепловою станцією власники самі вирішують, коли починати й коли закінчувати опалювальний сезон.

Олександр Ткаченко, голова ОСББ в с. Чубинське:

- Если у нас лимиты на газ от "Нафтогаза", то мы в любое время можем включить отопление. Если бы сейчас было холодно, мы бы согласовали бы с ними тарифы и могли бы включить отопление. Точно также мы можем, если идет теплая зима, мы можем использовать меньше газа. И у нас получается фактически за счет этого дешевле.

За газ із персональної котельні сплачують чотири гривні тридцять копійок, тоді як тепломережа просить за це понад десять гривень. До того ж, опалення можна вмикати або відмикати - за бажанням споживача.

Олександр Ткаченко, голова ОСББ в с. Чубинське:

- Человек может уехать на две недели в командировку, написать заявление, и у него на этот период будет отключено отопление. И он не платит, и соответственно газа используется меньше, и получается тариф для всего дома дешевле в конечном счете.

З даху - в підвал. Ефективніше використовувати тепло можна й у містах, кажуть в Інституті технічної теплофізики. Треба лише поставити індивідуальний тепловий пункт.

Анатолій Долінський, директор Інституту технічної теплофізики НАН України:

- Он в автоматическом режиме дозирует тепло, которое поступает в дом. Дозирует по двум параметрам. В зависимости от температуры окружающей среды. И второе - как в этом доме используется это тепло.

Такі теплові пункти вже понад чотири роки успішно працюють на Донеччині. Економія очевидна.

Анатолій Долінський, директор Інституту технічної теплофізики НАН України:

- Окупается быстрее всего. От полутора лет. Даже есть случаи, где окупается за полгода. Потому что она за год экономит до 20% газа.

Ще один спосіб зберегти дороге блакитне паливо - не використовувати його. Теплові насоси - дуже популярні за кордоном. В Україні ж їх тільки починають застосовувати.

Олександр Недбайло, старший науковий співробітник Інституту технічної теплофізики НАН України:

- Тепловой насос работает по обратному холодильному циклу. В нем же полезная нагрузка - теплота, выделяемая в системе отопления вплоть до температур порядка 65-и градусов Цельсия. А извлечение теплоты возможно из грунта, из окружающего атмосферного воздуха, из вторичных источников энергии, как канализационные стоки, выбросы крупных энергетических предприятий и так далее.

Одна проблема: такий тепловий насос коштує 10 тисяч євро - не кожному по кишені. Люди зберігають тепло дешевшими способами. Пенсіонерка Фаїна почала з утеплення вікон. Замінила ще радянські дерев&lquot;яні рами на сучасні металопластикові. Протяги зникли, але в квартирі тепліше не стало.

Фаїна Айзенберг, пенсіонерка:

- У меня квартира вся наружная. Все стены наружные. Всегда, а особенно в последнее время, стали плохо топить. Стало в квартире холодно, бывали дни, когда температура опускалась до 11 градусов.

Коли від холоду та вологи з&lquot;явився грибок, пенсіонерка вирішила зробити зовнішнє утеплення.

Фаїна Айзенберг, пенсіонерка:

- Мне пришлось утеплять 60 квадратных метров. Причем так вот многие, я смотрю, теперь утепляются пенопластом, а мне посоветовали стеродур. Он поглощает влагу и не позволяет развиваться сырости.

Але індивідуальне утеплення окремих квартир експерти не вітають.

Дмитро Чубенко, заслужений енергетик України:

- Будинок також має свої характеристики, це може викликати внутрішні теплові перекоси. Правильніше це б робилось разом. Так, як це робиться в розумних країнах. Жителі тої ж самої Словаччини скидаються, беруть кредит (а держава дає на це кредит на вигідних умовах) затеплюють будинок і починають платити за тепло, затепливши дах, підвал на тих же 39-40 % менше.

За оцінкам експертів Інституту технічної теплофізики, в Україні цілком реально скоротити споживання газу більш як на 30%. Для цього потрібно модернізувати обладнання котелень та запровадити теплоощадні технології. Таке переоснащення обійдеться державі в 60 мільярдів гривень. Але експерти обіцяють: за чотири роки витрати окупляться.

Автор: Ірина Симоніна. Оператор: Андрій Радченко. Підсумки тижня.