Ассоциация помощи пострадавшим инвесторам

Рекламна кампанія "Олімпік Парку" стартувала у 2008. На вулицях столиці та на основних транспортних магістралях з’явилися яскраві борди, що рекламували альтернативний спосіб життя для тих, хто втомився від міського смогу.

В той час в Україні тривав фінансовий бум – обсяги продажу автомобілів, побутової техніки та нерухомості щомісяця били рекорди. Тож пропозиція змінити загазовану міську квартиру на затишний котедж біля Києва, витративши при цьому еквівалент вартості 3-х кімнатної квартиру, була дуже й дуже привабливою.

Рішення вкласти кошти у життя за містом в той час було не просто розумним, але й вигідним – земля дорожчала мало не щодня, а "Олімпік Парк" пропонував власну присадибну ділянку від 15 соток.

Додзвонитись в офіс продажів "Девелоперської компанії "Європа" та ТОВ "Траверз-Буд" було складно – вони були зайняті потенційними покупцями, які прагнули якнайшвидше зустрітися з менеджерами для вибору ділянки.

Менеджери просто з ніг збивались, готуючи документацію для продажу все нових та нових будинків у Олімпіку. Будь-який покупець, який не дотримався хоча б одного пункту попередньої угоди, або ж не спромігся вчасно зустрітись із менеджером, ризикував розторгненням угоди! Ще б пак, бажаючих зайняти його місце вистачало!

Люди несли гроші – брали кредити, продавали власні квартири, позичали у близьких, сподіваючись, що і друга сторона так само чітко виконуватиме взяті зобов’язання.

Дехто скептично зауважить, мовляв, в Україні давати комусь гроші під зобов’язання можуть лише лохи!

Але інвестори "Олімпік Парку" були далеко не "лохами" і вірили не печаткам та підписам під угодами, а людям, які стояли за ДК "Європа", ТОВ "Траверз-Буд" та землею, яка й була підготовлена для будівництва котеджного містечка.

Власність на сотні гектарів землі у київській області підтверджувалась актами на володіння, виписаними на цілком конкретних фізичних осіб – Лагуна Миколу Івановича та Дмітрієва Олександра Петровича.

Чи можна дати в управління особі, яка сама володіє мільйонами, власні кошти? Напевно, що так! Тим більше, Лагуну, власнику "Комерційного банку "Дельта", вартістю більше ніж півмільярда гривень, вже повірили тисячі людей, вкладників банку.

Власне, оскільки засновники Олімпіку були знаними бізнесменами і публічними людьми, які неодноразово ставали лауреатами всіляких там конкурсів та людин року, то сумнівів у реальності проекту ні в кого не виникало, тим більше, що і самому проекту експерти давали високу оцінку.

Другим натхненником і засновником проекту був Кирило Дмітрієв, син Олександра Дмітрієва, власника значної частини землі, що продавалась інвесторам Олімпіку.

Кирило Дмітрієв на зустрічі з вкладниками вже у 2010 році підтвердив, що дійсно володіє 30% проекту "Олімпік Парк", і це було ще одним фактором, який змусив нетерплячих забудовників з оптимізмом дивитись в майбутнє.

Ще б пак, Кирило Олександрович на той момент був керуючим партнером інвестиційного фонду "Icon Private Equity", під управлінням якого знаходився "всього лише" 1 000 000 000 доларів США (так-так, не мільйон, а саме мільярд!).

Ну як тут не повіриш в реальність виконання якихось дрібних угод в чверть мільйона доларів, коли за цими угодами стоять такі гранди бізнесу?

Повірили. Хтось у 2008, хтось у 2009, а дехто, кажуть, навіть і в 2010 ще заносив гроші підприємливим менеджерам Дмітрієва та Лагуна.

Ми – це директори невеликих компаній, менеджери, лікарі і професори, нотаріуси та юристи – середній клас, який вже 20 років не можуть виростити в Україні, кажучи, що він ніяк не хоче рости на українських чорноземах.

Всіх людей, які хотіли жити в Олімпіку, об’єднувало одне бажання – отримати вже готовий будинок, бо часу і сил на самостійне будівництво у багатьох просто не було.

На жаль, сподівання виявились марними. Вже в другій половині 2009 року, в той самий час, коли більшість будинків вже повинні були бути зданими, стало зрозуміло, що проект провалений.

Будівництво на території "Олімпік Парку" зупинилось, а у відповідь на запитання інвесторів керівництво ТОВ "Траверз-Буд та ДК "Європа" заспокоювало, мовляв, "ось вже завтра" роботи продовжаться і, хоч із деякими затримками, але ж котеджне містечко все ж з’явиться.

Минули 2 роки. Станом на серпень 2011 року в "Олімпік Парку" навряд чи набереться навіть два десятки зданих будинків (при запланованому старті першої черги у 300 котеджів!), та й ті навряд-чи можна обживати – вижити в полі без води, газу та електрики з дітьми буде складно.

Роботи над будівництвом оплачених на 100% котеджів та обіцяної інфраструктури для 300 котеджів час-від-часу ведуть… 30 будівельників.

Про ТОВ "Траверз-Буд" та ДК "Європа" вже ніхто навіть не згадує, оскільки по першому відкрита ціла купа судових позовів як від підрядників, що не отримали гроші за свої роботи, так і від інвесторів.

"Девелоперська компанія", яка ще донедавна брала участь в конкурсах з "Олімпік Парком", взагалі зникла, а її директор, Ілля Народицький, стверджує, що не має до "Європи" жодного стосунку.

Натомість, в історії Олімпіку з’являються нові персонажі. В травні 2011 року народний депутат України від Партії регіонів Владислав Лук&lquot;янов повідомив, що став новим власником "Олімпік Парку". Причому набув це право власності ще в лютому.

Тоді інвесторів про це ніхто не попередив. Ба більше, в березні 2011-го, тобто коли депутат-регіонал вже володів Олімпіком, з інвесторами проводили зустрічі офіційні представники Лагуна й Дмитрієва…

Спершу інвестори не особливо переймалися такими часовими метаморфозами, адже зажевріла надія, що ось тепер, коли депутат-регіонал, представник правлячої (!) партії повідомив про свою безпосередню причетність до будівництва, нарешті справа піде…

Не пішла. Літо, будівельна пора, майже минуло, а обіцянки Лук&lquot;янова так і залишаються обіцянками.

В очікуванні важкої техніки та бригад будівельників, інвестори почали аналізувати всі заяви Лук&lquot;янова, зважаючи на те, що деякі з них вже перестали відповідати дійсності.

Народного депутата неодноразово просили підтвердити свою участь в проекті "Олімпік Парк" документально, але з моменту своєї першої заяви про набуття права власності (31 травня 2011) і дотепер він так і не зміг цього зробити.

А факт появи нового власника в той час, коли попередні активно продовжували вести переговори з обдуреними інвесторами, навіював запитанням – навіщо?

На це запитання є лише одна відповідь, яка цілком пояснює всі незрозумілості із датами, роботами та невиконаними обіцянками – Лук&lquot;янов повинен був вивести з-під нападок інвесторів та ЗМІ когось із безпосередніх організаторів горезвісного "Олімпік Парку".

В січні 2011 року президент Російської Федерації Дмитро Мєдвєдєв оголосив про плани заснування суверенного фонду, який розділить ризики з іноземними інвесторами шляхом спільних інвестицій в проекти модернізації російської економіки.

Скоро стало відоме ім’я претендента на посаду глави найбільшого російського інвестиційного фонду. 18 травня Кирило Дмітрієв був вперше присутній на зустрічі Путіна з представниками провідних іноземних інвестиційних фондів, в якості генерального директора керуючої компанії Російського фонду прямих інвестицій.

Отже людина, яка ще в грудні 2010 року обіцяла взяти будівництво під свій особистий контроль та зробити все можливе для успішного його завершення, та не виконала ці обіцянки, стала людиною з незаплямованою репутацією, якій довірили керувати мільярдами доларів від імені Російської Федерації.

Інвестори Олімпіку залишилися без добудованих будинків, без інфраструктури, без грошей, натомість з "новим власником" з Партії регіонів, який продовжив традиції щедрих обіцянок, але на будівництві це, на жаль, майже ніяк не відобразилось.

Оскільки терміни позовної давності для багатьох укладених договорів по Олімпіку спливають найближчими місяцями, а сподіватись на дієвість та справедливість українського правосуддя та правоохоронних органів не доводиться, є надія лише на три шляхи розвитку подій для людей, які вже впадають у відчай.

Сподіваємося, що вище керівництво Російської Федерації зверне свою увагу на те, кому довірено кошти російського державного фонду, і щасливий власник нового багатомільярдного портфелю все ж завершить свій передостанній інвестиційний проект до того, як постане питання щодо його професійної придатності.

Партія регіонів на чолі з своїм почесним лідером Віктором Януковичем змусить одного з своїх депутатів виконати взяті ним на себе зобов’язання перед інвесторами "Олімпік Парку".

Або ж опозиція, зважаючи на те, що представник правлячої партії не виконує взятих на себе зобов’язань перед сотнями українців, візьметься відстоювати інтереси постраждалих від цього представника людей і реальною діяльністю продемонструє свою конструктивну опозиційність.

Олег Хаврук, голова ГО "Об&lquot;єднання мешканців котеджного містечка Олімпік Парк"