Еще по теме:

назад к фильтрам

Громадські рейдери як пляма на репутації нової київської влади
Апрель 03, 2012 

Столичне будівництво зростає нині найвищими темпами в країні. Цьому сприяють і наближення європейської футбольної першості, і, слід визнати, серйозні зусилля столичної влади, яка намагається напередодні парламентських і місцевих виборів завоювати симпатії городян. Так, обсяги житлового будівництва в Києві торік збільшилися майже в півтора разу — до 1,5 млн. кв. м. Як заявляв голова КМДА Олександр Попов, це рекордний показник, і стільки житла Київ не здавав за всю свою історію. У стратегічному плані закладено зведення 2 млн. кв. м нового житла щороку. Для цього, мабуть, треба буде не тільки виділити значні ресурси з державного та муніципального бюджетів, а й максимально активно залучати приватних інвесторів.

Давно назрілі реформи в цій сфері останнім часом нібито нарешті зрушили з мертвої точки. Принаймні громадськість звідусіль почала чути бадьорі рапорти про значне скорочення і спрощення дозвільних процедур у будівництві. Невдовзі по всій країні почали відкриватися «єдині вікна», завдяки яким забудовники й інвестори мали, нарешті, вдихнути на повні груди.

Однак декларації деклараціями, а реальний стан справ поки що далеко не такий благополучний. У редакцію DT.UA надійшло звернення від ТОВ «ДНІПРОПЛАЗА» — приватного забудовника, який обстоює свої права звичними правовими методами. Перед ним, після абсолютно законної купівлі ділянки та проходження всіх митарств погоджувальних процедур, волею чиновників і їхніх «громадських» помічників виникла реальна загроза залишитися без ділянки під забудову.

Про ситуацію, що склалася, розповідає заступник директора ТОВ «ДНІПРОПЛАЗА» Вікторія Рабандірова.

Сьогодні для більшості киян не секрет, як складно діючим київським градоначальникам на чолі з Олександром Поповим дається реанімація міського господарства, що перебуває у вкрай важкому стані після «незабутньої» діяльності попередньої «молодої команди». Нинішнім керівникам доводиться відновлювати повагу городян до міської влади, зокрема докладаючи величезних зусиль з надання Києву європейського вигляду.

Та, на жаль, у діючій команді столичних керівників є окремі персонажі, які, переймаючись винятково своїми меркантильними інтересами, прикриваючись іменем голови міської виконавчої влади, навмисно створюють проблеми багатьом київським забудовникам. А потім, як у нас заведено, пропонують «вирішувати» ці проблеми, як ми всі розуміємо, не за «спасибі». При цьому їхнім основним знаряддям є як різні міські служби, наділені владними повноваженнями, так і популярні нині псевдозахисники міста, котрі не соромляться прямо вимагати гроші з забудовників і лякати проблемами, якщо ті, маючи всі законні підстави, зовсім справедливо не хочуть іти на повідку в таких дрібних шахраїв.

І, схоже, таких «кротів» узагалі не цікавить імідж ані особисто О.Попова, ані нині діючої міської влади загалом, оскільки своїми діями, які явно не вписуються в рамки закону, вони ставлять під сумнів успіх нинішніх столичних політиків на найближчих виборах.

Справді приємно, коли міська влада перешкоджає забудові мальовничого куточка на Пейзажній алеї, відстоює історичний вигляд Андріївського узвозу, визнає незаконними дії забудовників, які зазіхнули на масову вирубку дерев, забудову скверів і дитячих майданчиків.

У нас же, попри кризу, планується будівництво нежитлового приміщення з благоустроєм прилеглої території, включаючи відбудову дитячого майданчика поблизу та оновлення зелених насаджень. Об’єкт передбачається звести на місці зруйнованої часом будівлі, руїни якої перетворилися на стихійний смітник побутових відходів практично в центрі міста зі зграями пацюків прямо під вікнами гімназії, в якій вчаться наші з вами діти.

Виявляється, для нечистих на руку чиновників і «громадських працівників-рейдерів» це ласий шматок для особистої наживи. Ні більше ні менше.

Три роки тому на підставі рішення Київради ТОВ «ДНІПРОПЛАЗА» одержало в довгострокову оренду 14 соток землі по вул. Панаса Мирного, 22 (літера «А») під залишками зруйнованого будинку для будівництва нежитлової будівлі (між міською владою та забудовником було укладено договір оренди). Цьому передувало проходження складної й трудомісткої процедури розробки земельного відводу і його узгодження. Було отримано «схвалення» усіх погоджувальних інстанцій — Головного управління містобудування, архітектури, дизайну міського середовища; Київської міської санепідемстанції; Державного управління охорони навколишнього природного середовища міста Києва; Державної служби охорони культурної спадщини; Головного управління земельних ресурсів КМДА.

Оскільки нове будівництво не йшло врозріз із Генеральним планом забудови Києва до 2020 року, воно попередньо було узгоджене та схвалене на засіданні секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури, дизайну міського середовища.

Економічна криза останніх років, на жаль, не дала можливості початковим інвесторам одразу приступити до реалізації задуманого. Із приходом нових інвесторів цього року проект почав втілюватися в життя.

Так, за останні два місяці було зібрано всі необхідні документи для початку пошуково-проектних розробок. Для проведення цих робіт необхідно було прибрати гори сміття та залишки розваленої будівлі, які накопичилися за довгі роки. Для цього в Головному управлінні контролю за благоустроєм КМДА у встановленому порядку були отримані контрольні картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з установленням тимчасового паркану. Такий паркан необхідний для утримання земельної ділянки та прибудинкової території в належному санітарному стані та їхньої охорони, ліквідування смітника та буріння геологічних свердловин.

Отже, у нас на руках усі необхідні для початку реалізації проекту документи, до земельної ділянки не примикають житлові будинки, на місці майбутнього будівництва немає зеленої зони та спортивного майданчика, отже, складно уявити, що корінні жителі Печерська можуть бути щиро обурені майбутнім будівництвом.

Що може завадити нашій законній діяльності? Виявляється, уже непогано налагоджена схема «громадського» рейдерства — коли в інвесторів починають вимагати гроші за «спокій», який виражається у відсутності наметових містечок і пікетів цивільних осіб (не мешканців навколишніх будинків, а найнятих пікетників) навколо нового будівництва. Так звані бізнес-проекти окремих міських депутатів чи кандидатів у депутати, які працюють у зв’язці з окремими нечистоплотними чиновниками Київської міської державної адміністрації. Таким чином, виходить, що громадські рухи нерідко перетворюються на інструмент вимагання грошей із забудовників, яких за відмову платити відразу жорстко «пресують» органи міської влади під виглядом благої справи.

Сценарій на нашій будівельній ділянці на вул. Панаса Мирного, 22 (літ. «А») розвивався в такий спосіб.

В один із днів, коли на ділянці велися роботи з прибирання, до мене підійшов молодий чоловік, який запитав, чи маю я стосунок до цього будівництва, і запропонував «дружити». На моє запитання, навіщо мені ця «дружба», він відповів: «Щоб у вас не було проблем». Парубок представився представником громадського руху. Свою дружбу та мій спокій він оцінив в 400 тис. дол. (!), при цьому попередивши, що може створити нам серйозні проблеми з допомогою міської влади. Я запитала: «Яким чином?» Він сказав, що від початку на місці майбутнього будівництва був сквер і що колишній голова Печерської райради А.Коваленко вкрав його в жителів цього району. У зв’язку з цим я заперечила, що на даній ділянці завжди стояла будівля, на яку в нас є право власності та земля в довгостроковій оренді. На що він відповів: «Сьогодні є, а завтра вже не буде!».

Наступного дня приїхала найнята нами бурова машина. Навколо неї зібралися люди та почали кидатися на машину, викрикуючи, що ми мародери, які вкрали їхню землю, призначену нібито під сквер. Для звільнення машини нам довелося викликати міліцію.

Як киянка чудово розумію, що корінним жителям Печерська, як і будь-якого іншого району, будь-яка забудова приносить незручності. І це — безперечний факт. Та невже гори сміття прямо під школою краще, ніж доглянуті будівля і територія? Я хочу сказати всім киянам: ми теж частина цього міста, ми теж кияни. Ми не працюємо на руйнування, ми працюємо на творення. Ми теж хочемо бачити наше із вами місто гарним. І тут не тільки бізнес, це — громадянська позиція.

Однак нам не пощастило — ми зіштовхнулися з новим видом рейдерства. Фото парубка, який пропонував мені «дружбу», я побачила на агітаційній листівці — ним виявився Ярослав Діденко, лідер громадянського руху «Кияни разом», який хоче стати депутатом Київради від Печерського району.

Його погрози виявилися неголослівними. Він зібрав людей і сказав, що тут буде розважальний центр, налаштував їх проти нас, сказав, що вже зібрав 1700 підписів проти будівництва (хоча в окрузі всього кілька житлових будинків). Пан Діденко став проводити акцію із захисту гімназії від нас, «мародерів», що спилюють дерева, явно викривлюючи ситуацію, яка склалася внаслідок минулої суворої зими, коли одне з дерев, яке перебуває на нашій території, небезпечно нахилилося у бік гімназії, зачіпаючи гілками вікна. Це дерево могло заподіяти шкоду будівлі гімназії та стати загрозою для безпеки дітей. У зв’язку з чим на прохання директора гімназії його довелося спиляти. Відповідно до діючого порядку нам довелося оплатити київській владі відновлювальну вартість зелених насаджень, що ми можемо довести документально.

Однак це був лише початок. У нас розпочалися масові перевірки. Спочатку на об’єкт приїхав голова Печерської РДА С.Сущенко і сказав, що у нас немає жодних документів, хоча у нас є докази, що ми їх повідомили у встановленому порядку про майбутні роботи. Потім з’явився керівник Головного управління КМДА з благоустрою С.Садовий, який теж заявив, що у нас немає ніяких документів, попри те, що очолювана ним служба попередньо видала нам два ордери! Зателефоували з МінНС, прийшли представники Київзеленбуду, і всі вочевидь шкодували про попередньо видані нам узгодження.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (ДАБК) видала за три дні три приписи, три постанови, три акти про наші нібито незаконні дії. Ми сперечатися не стали і, щоб мати можливість нормально працювати далі, як ми тоді ще думали, заплатили всі штрафи, щоб не сваритися з контролюючими органами.

Я почала цікавитися питанням: чому така паніка через встановлення тимчасового паркану і прибиранням сміття? Виявилося, що на нашу ділянку накинув око заступник голови КМДА Михайло Ілліч Кучук. Він особисто приїжджав на будмайданчик о дев’ятій годині вечора, майже вночі, і сказав, що все це розвалить, що у нас ніяких документів немає і що землю у нас відберуть. Нам було сказано, що 5 квітня на сесії Київради депутати проголосують за те, щоб розірвати наш договір оренди землі. І все це відбувалося перед попередньо зібраними людьми, з якими обговорювалося питання незаконного знесення нашого паркану.

Наступного дня о 14-й годині контролювати знесення паркану без попередження до нас приїхали особисто Михайло Кучук з трьома помічниками, три представники Київзему, особисто Сергій Садовий, чотири наряди міліції, а також Ярослав Діденко з десятьма місцевими жителями, приблизно п’ятдесят вочевидь найнятих молодих і літніх людей, які діяли строго за командою Діденка. Немислимий ескорт для знесення законно встановленого тимчасового огородження на законно отриманій земельній ділянці.

І я так розумію, саме під пресом М.Кучука С.Садовий незаконно, не маючи на те жодних підстав, не попередивши нас у встановленому порядку, призупинив в однобічному порядку дію ордеру на тимчасове встановлення огородження, при цьому не вказавши ні причин, ні дати такого призупинення.

При С.Садовому, у присутності чиновників і зібраних людей М.Кучук публічно сказав мені, що його позиція однозначна: усі землі, які видавалися раніше і на яких вестимуться забудови, біля дитячих садків, лікарень, скверів — усе забиратимуть.

Та якщо київська влада справді захищає інтереси киян, то хто пояснить мені, як можна було дати дозвіл на будівництво в реальному сквері біля метро «Театральна» на вул. Б.Хмельницького, 7, який забудували, попри громадську думку? Є безліч інших подібних прикладів.

І тоді чому ж влада, збираючи гроші і побори при попередніх оформленнях землі, не звертає уваги на те, де ця земля? Адже нині у Київраді сидять ті самі депутати, які голосували за виділення нам землі, подовження договору оренди. Коли нам видавали землю, ми проходили містобудівну раду в 2009 році. І міська архітектура була «за», і гімназія стояла на тому самому місці. І в мене є висновки містобудівної ради, яка дала свою згоду. І виявилося, що всі вони не праві, а лише Кучук один правий. Чи не тому, що він хоче все захапати собі?

Якщо зробити в Інтернеті запит на прізвище Михайло Кучук, то відразу з’являється безліч посилань про його попередню діяльність в Одесі, причому багато з них мають скандальний характер.

І, на мій погляд, те, як поводиться пан Кучук зараз, дуже сильно шкодить іміджу пана Попова, який показує себе чиновником, який поважає закони, орієнтований на інтереси киян.

Далі події, пов’язані із земельною ділянкою по вул. Панаса Мирного, яка належить на законних підставах ТОВ «ДНІПРОПЛАЗА», найімовірніше, розвиватимуться так. У терміновому порядку буде підготовлене подання щодо скасування рішення Київради про виділення землі для розгляду вже на найближчій сесії, 5 квітня ц.р. Крім того, для створення правильного антуражу під будівлею КМДА під час розгляду цього питання може бути проведена «громадська» акція проти ТОВ «ДНІПРОПЛАЗА» з подальшим розірванням через суд договору оренди. Надалі ніхто ніякого скверу розбивати там не буде, а коли все вщухне, організатори нинішньої показухи відводитимуть цю ділянку на свою підконтрольну компанію.

Отака історія, від якої сьогодні потерпають не тільки забудовники, а й репутація керівництва КМДА на чолі з Олександром Поповим, які так багато зусиль докладають для формування свого іміджу.

Володимир Гальченко, адвокат:

«Попередній аналіз ситуації свідчить про явні порушення з боку Головного управління контролю за благоустроєм, яке, не маючи законних підстав, призупинило контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою і його відновлення у зв’язку з установленням тимчасового огородження. Вважаю, що незаконні дії мають бути успішно оскаржені в судовому порядку, і забудовник зможе продовжити свою законну діяльність».

P.S. Редакція DT.UA готова надати згаданим у статті особам можливість викласти своє бачення ситуації.

P.P.S. Коли верстався номер, В.Рабандірова прислала до редакції ZN.UA копію документа, що підтверджує висловлені нею в статті побоювання: проект рішення Київської міської ради «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 09.07.2009 №970/2026 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпpoплаза» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-господарського приміщення на вул. Панаса Мирного, 22 (літ. "А") у Печерському районі м. Києва».Таку б оперативність чиновників — так на благі цілі.


Назад Печать