Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2009 р. справа № 27016/08/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кошкош О.О.
при секретарі
при секретарі ГумуржиТ.В.
за участю
представників позивача Глебова Є.В., Горб І.В., Волкова Г.В.
представників відповідача Антощук О.С., Савицької В.В.
представника третьої особи
без самостійних вимог на предмет спору Десненко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітень» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Фінанс» про визнання дій протиправними та визнання рішення недійсними, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» звернулось до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання дій протиправними та визнання рішення недійсними.
В обґрунтування позову зазначає, що 07.10.2008 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000062344/0 та № 0000052344/0.
У відповідності з п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями ТОВ «Квітень» правомірно включило до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, виходячи з договірних (контрактних) цін, вартості товарів (послуг). Податковий кредит складений із суми податків, нарахованих (сплачених) платником податку по ставці у відповідності зі ст..6 та ст..8 зазначеного Закону протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних коштів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та завершення капітальних інвестицій) з метою їх подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для неоподаткованих операцій в рамках своєї господарської діяльності. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали товари (послуги) та основні фонди користуватися оподаткованими операціями в рамках господарчої діяльності платника податків протягом податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податків операції протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, яка належить сплаті до бюджету або бюджетному стягненню, ухвалюється як різниця між сумою податкових зобов’язань звітного періоду та сумою податкового кредиту такого ж звітного періоду. При негативному значенні суми, розрахованої згідно п.п.7.7.1 цього пункту, така сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно п.п.7.7.1 цього пункту має негативне значення, то бюджетному стягненню підлягає частина такого негативного значення, яка рівна сумі податку, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) в попередньому податковому періоді поставщиками таких товарів (послуг).
Позивач включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в зв’язку з тим, що контрагентами були поставлені товари, послуги на адресу позивача, надані належним чином оформленні податкові накладні, внаслідок чого, Товариством були здійснені оплати таких поставок у відповідності з укладеним договором.
Просили визнати протиправними дії відповідача та недійсними податкові повідомлення - рішення № 0000062344/0 та № 0000052344/0 від 23.06.2008 року, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, надали письмові заперечення проти позову, в яких зазначили, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно до складу податкового кредиту травня, червня, липня 2008 року включені суми податку на додану вартість по будівництву та придбаних послугах по будівництву житлового комплексу з об’єктами громадського призначення, як не пов’язані з господарською діяльністю підприємства у зв’язку з нікчемністю правочину.
У відповідності п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено суму податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року у розмірі 11 574,00 грн.
Просили позовні вимоги залишити без задоволення.
Представник третьої особи просив розглядати справу у його відсутність, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітень» 11.10.2000 року зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради як юридична особа, взяте на облік до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції 18.10.2000 року.
Згідно акту № 2607/23-4/31132432 від 23.09.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 01.05.2008 року по 31.07.2008 року, було встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2008 року – на 125521,0 грн., по податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2008 року – на 482214,0 грн., по податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року – на 269261,0 грн.; та завищено від’ємне значення різниці поточного звітного періоду яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у травні 2008 року на 125521,0 грн., у червні 2008 року на 480808,0 грн., у липні 2008 року на 269261,0 грн. (а.с.4-27).
Податковим повідомленням рішенням № 0000052344/0 від 07.10.2008 року відповідно до акта перевірки за порушення п.п.7.4.1, п.7.4, п.п.7.7.1,п.п.7.7.2, п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: травень 2008 року на 125521,0 грн., червень 2008 року 482214,0 грн., липень 2008 року 269261,0 грн. (а.с.29).
Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.7.7 б п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податковим повідомленням рішенням № 0000062344/0 від 07.10.2008 року відповідно до акта перевірки за порушення п.п.7.7.1, п.7.7, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість у сумі 15046,20 грн., у тому числі за основним платежем 11574,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3472,2 грн. (а.с.30).
Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п. 17.1.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Аналіз акту перевірки посвідчує встановлення відповідачем порушень за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами, а саме з ТОВ «Майстер-Буд-Південь», ТОВ «Сервісінвестбуд», Запорізьким відділенням Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій.
Відповідач вважає, що позивачем протиправно до складу податкового кредиту за спірний період включені суми ПДВ по будівництву житлового комплексу з об’єктами громадського призначення, надані ТОВ «Майстер-Буд-Південь», які не пов’язані з господарською діяльністю підприємства у зв’язку з нікчемністю правочину.
Суд вважає таке твердження відповідача помилковим з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається та зазначено у акті перевірки № 2607/23-4/31132432 від 23.09.2008 року, що між ТОВ «Квітень» та ТОВ «Майстер - Фінанс» укладено договір за № 1 -ФОН/577 від 05.07.07 року, відповідно до якого ТОВ «Майстер-Фінанс» є Управителем, а ТОВ «Квітень» є Забудовником. За умовами договору Управитель з використанням залучених ним шляхом емісії сертифікатів ФОН та створення Фонду операцій з нерухомістю «Піонер» в довірчу власність коштів здійснює фінансування. Забудовник зобов&lquot;язується збудувати (організувати спорудження) об&lquot;єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об&lquot;єкти інвестування у складі цього об&lquot;єкту в довірчу власність Управителю ФОН. Об&lquot;єктом будівництва є житловий комплекс з об&lquot;єктами громадського призначення по пр. Будівельників,141а в м. Маріуполі. За умовами наведеного договору, фінансування спорудження об&lquot;єкту будівництва здійснюється Управителем на підставі виставлених Забудовником рахунків.
Крім того, між ТОВ «Квітень» та ТОВ «Майстер - Буд - Південь» укладено договір від 16.05.2007 р. за № 14, відповідно до якого ТОВ «Квітень» є 3амовником, а ТОВ «Майстер-Буд-Південь» є Генпідрядником. Відповідно до даного договору Генпідрядник зобов&lquot;язаний на свій ризик власними та/або залученими силами та коштами за замовленням виконати та здати Замовнику будівельні роботи по возведенню «Житловий комплекс з об&lquot;єктами громадського призначення по пр. Будівельників, 141а в м. Маріуполі» у відповідності з проектно-кошторисною документацією, враховуючи можливі роботи, необхідні для повного спорудження об&lquot;єкту, вводу в експлуатацію та нормального його експлуатування. Генпідрядник зобов&lquot;язаний повністю завершити роботи та передати результати Замовнику у термін, встановлений графіком виробництва робіт. Для встановлення вартості виконаних підрядних робіт Генпідрядником надається Замовнику не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3. Сплата виконаних підрядних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання довідки КБ-3, але не раніше 4 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" його норми спрямовані на створення системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Це законодавчо забезпечує реалізацію суб&lquot;єктами господарської діяльності відповідних схем залучення коштів фізичних та юридичних осіб у довірче управління з наступним їх спрямуванням на будівництво житла.
Згідно зі статтями 4 та 9 зазначеного Закону України (із змінами, внесеними Законом України від 15.12.2005 р. N 3201 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") забудовником може бути особа, яка відповідно до чинного законодавства має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об&lquot;єктів будівництва та уклала договір з управителем. Фінансова установа (управитель) укладає з забудовником договір, за яким замовляє забудовнику збудувати один або декілька об&lquot;єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об&lquot;єкти інвестування установникам фонду фінансування будівництва (ФФБ) на умовах" визначених цим Законом та Правилами ФФБ.
У разі інвестування забудовником коштів у об&lquot;єкт будівництва, він відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" повинен укласти з фінансовою установою договір управління майном, договір про участь у ФФБ та виконувати Правила ФФБ, які визначає фінансова установа - управитель.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (із змінами, внесеними Законом України від 15.12.2005 р. N 3201 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") об&lquot;єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об&lquot;єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління.
Таким чином, у разі інвестування та фінансування будівництва житла фізичними та юридичними особами, на суб&lquot;єктів таких взаємовідносин норми Закону України "Про інвестиційну діяльність" не розповсюджуються.
Згідно зі статтею 317 Господарського кодексу України договори на капітальне будівництво відносяться до договорів підряду. Сторони договору підряду на капітальне будівництво, порядок укладання та порядок розрахунків за таким договором визначені у главі 33 "Капітальне будівництво" Господарського кодексу України.
З наведеного виходить, що висновки відповідача про те, що договір, укладений між позивачем та ТОВ «Майстер-Буд-Південь» виходить за рамки договору фінансування будівництва та не відповідає вимогам ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" є помилковим.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільною законодавства, а також моральним засадам суспільства, у разі якщо особа, що вчинила правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, правочии, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов&lquot;язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Проте відповідачем всебічно не з’ясовано дійсних обставин та правовідносин сторін, а тому дійшли суперечливих висновків щодо правової природи договорів, що укладені між позивачем та його контрагентами, та належно не дослідили наявність тих обставин, які є підставою для визнання спірних договорів нікчемними.
Суд дійшов висновку про те, що спірні договори не є інвестиційними договорами, а отже, недодержання вимог Закону України "Про інвестиційну діяльність" під час їх укладення не може бути підставою для визнання їх недійсними.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов&lquot;язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв&lquot;язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Крім того, ТОВ «Ссрвісінвестбуд» до ТОВ «Квітень» надані послуги по проектуванню КВЛ-6кВ. Між цими суб&lquot;єктами господарювання укладено договір за № 11-еп від 07.05.08 року, відповідно до якого ТОВ «Квітень» є Замовником, а ТОВ «Сервісінвестбуд» є Виконавцем. Відповідно до умов зазначеного договору, Виконавець приймає на себе виконання проектування КВЛ-бкВ ПС «Місто-6» - ТП-252 до житлового комплексу з об&lquot;єктами громадського призначення по пр. Будівельників, 141а». Вартість доручених робіт визначається договірною ціною та складає 18468,0 грн. За порядком розрахунку, Виконавець виконує проектні роботи в один етап с передплатою 100%, що складає 18468,0 грн.
На виконання умов договору на адресу ТОВ «Квітень» виписані податкові накладні від 20.05.2008 року № 55 на суму 4468, 00 в т.ч ПДВ 744,67 грн., від 21.05.2008 року №57 на суму 14000,00 грн. в т.ч. ПДВ 2333,33 грн.
Розрахунки між суб&lquot;єктами господарювання проводились у безготівковій формі за платіжними дорученнями згідно виписок банку № 298 від 20.05.08 на суму 4468,0 грн., № 300 від 21.05.08 на суму 14000,0 грн.
Крім того, Запорізьке відділення Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій до ТОВ «Квітень» надані послуги по дослідженню грунтів. Між суб&lquot;єктами господарювання укладено договір на створення і передачу науково-технічної продукції за № 1233/08 від 21.05.08 року, відповідно до якого ТОВ «Квітень» є Замовником, а Запорізьке відділення Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій є Виконавцем. Відповідно до умов договору, Замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, в Виконавець бере на себе зобов&lquot;язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: «Дослідження несучої спроможності фунтів палями на майданчику будівництва житлового комплексу з об&lquot;єктами громадського призначення по пр. Будівельників, 141 а» . Вимоги до роботи або науково-технічної продукції, що є предметом договору, викладена у технічному завданні на створення науково-технічної продукції. Зміст та обсяги робіт, склад і терміни виконання етапів визначаються календарним планом. За створену продукцію Замовник перераховує Виконавцеві 100197,0 грн., в т.ч. ПДВ 16699,5 грн. Оплата проводиться поетапно відповідно до календарного плану авансовим платежем в розмірі 100% від вартості робіт етапу. Оплата приводиться одноразово.
На виконання умов договору на адресу ТОВ «Квітень» виписана податкова накладна від 27.05.2008 року №297 на суду 100197, 00 грн., в т.ч. ПДВ 16699,50 грн.
Розрахунки між суб&lquot;єктами господарювання проводились у безготівковій формі за платіжним дорученням згідно виписок банку № 310 від 27.05.08 на суму 100197,0 грн.
Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до податкових зобов&lquot;язань відповідного періоду, відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за відповідні періоди.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З аналізу Закону України "Про податок на додану вартість" видно, що Закон визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної, згідно з абзацом 2 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає. Якщо контрагент не виконав свого зобов&lquot;язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З огляду на викладене, посилання відповідача на нікчемність договорів є безпідставним і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені позивачем договори з контрагентими направлені на реальне виконання своїх договірних зобов&lquot;язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, а спірні податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані контрагентами по реальним господарським операціям, в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі: травень 2008 року на 125521,0 грн., червень 2008 року 482214,0 грн., липень 2008 року 269261,0 грн. спірним податковим повідомленням рішенням № 0000052344/0 від 07.10.2008 року .
Безпідставність зменшення податку на додану вартість обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000062344/0 від 07.10.2008 року на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб&lquot;єктів владних п