Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

Адміністративна справа № 2а-57/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Цапко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва справу за адміністративним позовом Кулі Віктора Івановича до Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Здір Ольга Георгіївна, Острякова Людмила Павлівна, Хотемський Віктор Андрійович, Литвиненко Володимир Федорович, Мелєєва Наталія Миколаївна, Малєєв Євген Сергійович, Малєєва Наталія Сергіївна, Кірєєв Олександр Миколайович, Малиновська Елла Станіславівна, Маліновська Марія Трохимівна, Малиновська Лілія Станіславівна, Блащук Володимир Юрійович, Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАР теплоцентраль", Об&lquot;єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж", Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-5", Житлово-будівельний кооператив "Ювілейний-3", про визнання невідповідним законодавству, недійсними з дати прийняття рішення Київської міської ради та розпоряджень Київської міської державної адміністрації і скасування їх, заборони приймати не відповідні закону розпорядження та рішення,

встановив:

08.08.2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови Черновецького Л.М., Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації в якому просив визнати невідповідними законодавству та скасувати рішення КМР від 08.02.2007 року № 58/719, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.07.2007року № 978, а також: від 11.07.2007року № 874 з додатком. Крім того позивач просив зобов&lquot;язати відповідачів утримуватись від прийняття рішень та розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог передбачених законодавством України.

Під час розгляду справи позивач декілька разів збільшував свої позовні вимоги, користуючись правом передбаченим ст. 51 КАС України. Остаточно визначившись з позовними вимогами позивач просив суд визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасувати Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 58719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", а також: Розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 липня 2007 року № 978 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", від 11 липня 2007 року № 874 "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м.Києві" з додатком "структура управління комунальним житловим фондом м.Києва", від 28 серпня 2007 року № 1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води", від 30 січня 2009 року № 95 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної соди і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 96 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 97 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій"; від 29 квітня 2009 року № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 29 квітня 2009 року № 517 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", від 29 квітня 2009 року № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій": від 29 квітня 2009 року № 519 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", від 29 квітня 2009 року № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; від 27 травня № 619 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року №№ 529 та 520", від 27 травня 2009 року № 620 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 518", від 31 серпня 2009 року № 978 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", від 31 серпня 2009 року № 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", від 31 серпня 2009 року № 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 31 серпня 2009 року № 981 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", від 30 вересня 2009 року № 1141 щодо продовження строку дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979, 980, 981 на жовтень місяць 2009 року. Також позивач просить зобов&lquot;язати відповідачів утримуватись від прийняття рішень та розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами України, а також в супереч судовим рішенням прийнятим в інших справах щодо оскарження нормативно-правових актів, якими встановлювались тарифи на житлово-комунальні послуги.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та розпорядження прийняті відповідачами із порушенням вимог законодавчих та нормативних актів, в тому числі із порушенням принципу розподілу владних повноважень, також ці акти підлягають обов&lquot;язковій реєстрації у органах юстиції, як нормативно-правові акти, що не було зроблено відповідачами. Крім того, позивач наголошував, що оскаржувані розпорядження КМДА підписані особою, яка не наділена на це законними повноваженнями, а також відповідачі при прийнятті оскаржуваних розпоряджень застосовували нормативно-правові акти скасовані судовими рішеннями в інших справах.

Про розгляд в судовому порядку вказаного адміністративного позову, у відповідності до ст. 171 КАС України, відповідачем КМДА було здійснено оголошення в пресі, а тому суд вважає, що всі зацікавлені особи щодо розгляду даного адмінпозову, повідомлені належним чином.

В ході судового розгляду даної справи у якості третіх осіб без самостійних вимог судом було залучено: Здір Ольга Георгіївна, Острякова Людмила Павлівна, Хотемський Віктор Андрійович, Литвиненко Володимир Федорович, Мелєсва Наталія Миколаївна, Малєєв Євген Сергійович, Малєсва Наталія Сергіївна, Кірєєв Олександр Миколайович, Малиновська Елла Станіславівна, Маліновська Марія Трохимівна, Малиновська Лілія Станіславівна, Блащук Володимир Юрійович, Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАР теплоцентраль", Об&lquot;єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж", Житлово-будівельний кооператив "Алмаз-5", Житлово-будівельний кооператив "Ювілейний-3".

В судовому засіданні позивач позовні вимоги, підтримав з підстав зазначених в позові і наданих ним письмових поясненнях та просив задовольнити свої вимоги у повному обсязі.

Представники відповідачів КМР і КМДА та представник третьої особи АЕК "Київенерго", проти позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні.

Інші треті особи, що з&lquot;явились на розгляд справи, позов підтримали, вважають його законним та обґрунтованим.

Решта третіх осіб та відповідач Київський міський голова Черновецький Л.М. в судове засідання не з&lquot;являлись про час та місце розгляду справи сповіщалися в установленому законом порядку, їх неявка відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у їх відсутність.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, третіх осіб, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 08 лютого 2007 року Київською міською радою було прийнято рішення № 58719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги". Також Київською міською державною адміністрацією 30 липня 2007 року було прийняте розпорядження № 978 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води"; 11 липня 2007 року розпорядження № 874 "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м.Києві" з додатком "структура управління комунальним житловим фондом м.Києва": 28 серпня 2007 року розпорядження №1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води"; 30 січня 2009 року розпорядження № 95 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", № 96 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", № 97 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій"; 29 квітня 2009 року розпорядження № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", № 517 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; № 519 "Про погодження тарифів па теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на. комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; 27 травня розпорядження № 619 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року №№ 519 та 520", № 620 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 518"; 31 серпня 2009 року розпорядження № 978 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", № 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", № 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", № 981 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення; 30 вересня 2009 року № 1141 щодо продовження строку дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979, 980, 981 на жовтень місяць 2009 року.

Всі перелічені вище розпорядження КМДА та рішення КМР стосуються встановлення, змін чи погоджень тарифів на житлово-комунальні послуги для фізичних і юридичних осіб, що проживають чи знаходяться в м.Києві.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, щодо адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб&lquot;єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Як вбачається зі змісту розпоряджень КМДА від 29 квітня 2009 року № 517 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів" та № 519 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів", вони стосуються виключно юридичних осіб, а тому їх прийняття не може зачіпати прав, свобод чи інтересів Кулі В.І., як фізичної особи члена територіальної громади м.Києва, в розумінні ст. 104 Кас України, у зв&lquot;язку з чим суд відмовляє в задоволенні позову в частині оскарження зазначених розпоряджень КМДА.

Разом з тим, решта оскаржуваних позивачем актів прийнятих відповідачами стосуються фізичних осіб, які проживають на території м.Києва, а тому вони можуть впливати на права, свободи та інтереси позивача.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов&lquot;язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як вбачається зі змісту рішення Конституційного Суду України №21-рп/2003 від 25 грудня 2003р., Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень виконавчої влади - Кабінету Міністрів України. Втім, вказані норми не заперечують норми Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та спеціального Закону України "Про столицю України місто - герой Київ", а як вказано у рішенні Конституційного Суду України дають їм тлумачення.

Так, п. 2 розділу VII "Перехідні положення" Закону України "Про столицю України - місто- герой Київ" Київській міській раді та відповідним районним у місті Києві радам протягом місяця після набрання чинності цим Законом доручено вирішити питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади у місті Києві. Київська міська рада III, IV та V скликань, враховуючи вищенаведене рішення Конституційного Суду України №21-рп/2003 від 25 грудня 2003р., утворювала виконавчий орган на базі Київської міської державної адміністрації, визначала його структуру та загальну чисельність у повній відповідності до п. 5, 6 ч. 1 ст. 26, ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ". Натомість Київською міською радою VI скликання у порушення вказаних вище норм виконавчий орган не створено, не затверджено його структуру та кількісний склад, внаслідок чого прийняті відповідачем оскаржувані розпорядження є нормативно-правовими актами місцевої державної адміністрації. Це підтверджують рішення ІІІ сесії Київської міської ради XXIII скликання від 11 березня 1999р. за №161/262 "Про виконавчий орган Київської міської ради"; рішення ІХ сесії Київської міської ради XXIV скликання від 07 лютого 2002р. за №239/1673 "Про затвердження структури та загальної чисельності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)"; рішення II сесії Київської міської ради XXVI скликання від 20 червня 2002р. №28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної чисельності"; рішення IV сесії Київської міської ради V скликання від 24 травня 2007р. за №721/1382 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)".

Судом не береться до уваги твердження представника відповідача про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на основі рішення III сесії Київської міської ради XXIII скликання від 11 березня 1999р. за №161/262 "Про виконавчий орган Київської міської ради", оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий орган утворюється відповідною радою на термін її повноважень, а Київською міською радою приймались після того рішення у наступні скликання.

Таким чином., ані в.о. голови Київської міської державної адміністрації, ані Київська міська державна адміністрація як орган державної влади не наділені повноваженнями щодо встановлення/погодження тарифів на житлово-комунальні послуги. Натомість повноваження Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу починаються з моменту прийняття Київською міською радою конкретного скликання відповідного рішення.

Крім цього, як вказано у листі Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у м. Києві від 07 липня 2009 за №461/0/14-09 проекти розпоряджень в.о. голови Київської міської державної адміністрації від 29 квітня 2009р: №№ 516, 518, 520 погоджено зазначеним Представництвом у відповідності до ст. 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", це підтверджується і рішеннями Представництва.

Втім, вказана стаття Закону регламентує порядок погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади із спеціально уповноваженим органом або його територіальним представництвом. Так, відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", проекти регуляторних актів, які розробляються місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади підлягають погодженню з відповідними територіальними органами спеціальної уповноваженого органу.

У той же час, представники відповідачів зазначали, що оскаржувані розпорядження прийняті виконавчим органом Київської міської ради. Але ч. 2 ст. 31 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", яка визначає організаційні засади здійснення державної регуляторної політики органами та посадовими особами місцевого самоврядування не передбачає аналогічного ст. 21 порядку погодження проектів регуляторних актів. Вказаною нормою зазначено, що виконавчі органи міських рад з метою реалізації покладених на них Законом повноважень у здійсненні державної регуляторної політики створюють в межах граничної чисельності відповідальний структурний підрозділ, який у відповідності до ч. 3 цієї статті здійснює організаційне забезпечення здійснення державної регуляторної політики.

Отже, погодивши проекти оскаржуваних розпоряджень у Представництві Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у м.Києві, який є територіальним органом спеціально уповноваженого органу, відповідач визнав, що під час прийняття оскаржуваних розпоряджень діяв як орган виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставина необхідності реєстрації оскаржуваних розпоряджень у структурах Міністерства юстиції України не потребує доведення, оскільки неодноразово встановлювалась рішеннями судів, які є чинними на сьогодні, за аналогічними справами щодо визнання нечинними розпоряджень Київської міської державної адміністрації щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, а саме рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2007р. за аналогічним позовом у справі №2а-166/07, яке залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008р. у справі №22-а-5383/08 та Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. у справі 5301/09.

Як встановлено судом, та не заперечувалось представниками відповідачів, оскаржувані розпорядження і рішення не пройшли необхідну реєстрацію в органах Міністерства юстиції України, що є підставою для визнання оскаржуваних нормативно-правових актів нечинними з моменту прийняття, оскільки відповідно до п.3 Указу Президента України під 03 жовтня 1992р. за №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. Відповідно до п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992р. за №731 органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. Таким, чином, можна вважати що оскаржувані розпорядження не набули чинності, а їх застосування є неправомірним.

Крім того, відповідно до норм ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голова місцевої державної адміністрації видає нормативні акти у формі розпоряджень. Відповідно до норм ст. 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України. Призначення та звільнення з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою. А тому суд не погоджується з твердженням представників відповідачів, що перший заступник голови Київської міської державної адміністрації, який підписав оскаржувані розпорядження, аналогічно Київському міському голові та автоматично поєднує посади першого заступника голови Київської міської державної адміністрації як органу виконавчої влади та першого заступника Київського міського голови із виконання самоврядних повноважень, оскільки це не відповідає нормам чинного законодавства, а саме ст. 16 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".

Також, слід звернути увагу, що у відповідності до норм пп. 2, п. "а" ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Таким чином, у зазначеній статті мова йде про надавачів комунальних послуг - підприємства, установи та організації комунальної та інших форм власності, які в розумінні ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є виконавцями житлово-комунальних послуг, тобто суб&lquot;єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Цей висновок підтверджується п. 2 Порядку формування тарифів па виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. за №955 та п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006р. за №959, які зазначають, що тариф - це вартість надання одиниці послуги, а не її виробництва, оскільки витрати на виробництво цієї послуги включаються до вартості надання такої комунальної послуги.

Чинним законодавством України, а саме нормами пп. 2 п. "а" ч 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено повноваження виконавчих органів місцевих рад погоджувати тарифи на вироблення житлово-комунальних послуг. Таким чином. відповідно до норм чинного законодавства до повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено виключно встановлення/затвердження тарифів виконавцям житлово-комунальних послуг комунальної форми власності та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги виконавцям цих послуг інших форм власності, а як зазначалось вище, виконавці житлово-комунальних послуг у м.Києві на теперішній час не визначені.

Крім того, слід звернути увагу, що у відповідності до норм пп. 2 п. "а" ч 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів місцевих рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності. Чинним законодавством України не передбачено повноважень органу влади затверджувати тарифи на теплову енергію для підприємств не комунальної форми власності. Вказане також встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. у аналогічній справі №5301/09.

З пояснень сторін, судом також встановлено, що на даний час Розпорядження КМДА: від 28 серпня 2007року № 1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води"; від 30 січня 2009 року № 95 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 96 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 97 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій"; від 29 квітня 2009 року № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 29 квітня 2009 року № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; від 29 квітня 2009 року № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; від 27 травня № 619 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року №№ 519 та 520" в частині внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 520; від 27 травня 2009 року № 620 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 518", є недіючими, оскільки вони скасовані іншими розпорядженнями КМДА з аналогічних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб&lquot;єкта владних повноважень обов&lquot;язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінивши в сукупності зібрані в справі докази враховуючи пояснення сторін та третіх осіб, вважає, що вимоги позивача щодо визнання невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття оскаржуваних ним нормативно-правових актів, крім тих, які визнані судом такими, що не зачіпають прав, свобод та інтересів позивача, є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню. Разом з тим, оскільки судом було встановлено, що частина з оскаржуваних нормативно-правових актів на час розгляду справи уже скасовані самими відповідачами, то суд вважає, що вимоги в частині скасування оскаржуваних нормативно правових актів підлягає задоволенню частково, а саме в частині скасування не відмінених та не скасованих нормативно-правових актів відповідачами.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття: Розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 28 серпня 2007 року № 1127 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води"; від 30 січня 2009 року № 95 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 96 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", від 30 січня 2009 року № 97 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій"; від 29 квітня 2009 року № 516 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 29 квітня 2009 року № 518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"; від 29 квітня 2009 року № 520 "Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення"; від 27 травня № 619 "Про внесення змін та доповнень до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року №№ 519 та 520" в частині внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 520; від 27 травня 2009 року № 620 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 29.04.2009 року № 518".

А також визнати невідповідними законодавству, недійсними з дати прийняття та скасувати: Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 58/719 "Про тарифи на житлово-комунальні послуги", а також Розпорядження Київської міської державної адміністрації: від 30 липня 2007 року № 978 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", від 11 липня 2007 року № 874 "Про удосконалення структури управління житловим господарством у м Києві" з додатком "структура управління комунальним житловим фондом м. Києва", від 31 серпня 2009 року № 978 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", від 31 серпня 2009 року № 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій", від 31 серпня 2009 року № 980 "Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення", від 31 серпня 2009 року №981 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", від 30 вересня 2009 року № 1141 в частині продовження строку дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979, 980, 981 на жовтень місяць 2009 року.

Поряд з тим, суд вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відмовляє в задоволенні вимог позивача щодо зобов&lquot;язання відповідачів на майбутнє утримуватись від прийняття рішень та розпоряджень про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги без дотримання вимог передбачених законодавством та нормативно-правовими актами України, а також в супереч судовим рішенням прийнятим в інших справах щодо оскарження нормативно-правових актів, якими встановлювались тарифи на житлово-комунальні послуги, оскільки відповідно до Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні діяти лише в межах повноважень та відповідно до вимог закону, а у випадку порушень з їх боку, ці дії можуть бути оскаржені зацікавленими особами в порядку передбаченому законом.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню з Державного бюджету України понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3,4 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 17 - 19, 69 - 71, 86, 104, 158 - 163, 167, 171, 185, 186, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Кулі Віктора Івановича до Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича. Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, як виконавчого органу Київської міської ради, треті особи: Здір Ольга Георгіївна, Острякова Лю