Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    17 квітня  2013 року                    м. КиївСудова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого Яреми А.Г.,суддів:Григор&lquot;євої Л.І.,Гуменюка В.І.,Онопенка В.В., Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,    розглянувши в судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства«Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»   (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2011 року у справі за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Райагробуд» (далі - ТОВ «Корпорація «Райагробуд»), виконавчого комітету Черкаської міської ради, комунального підприємства «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації»), третя особа - ОСОБА_10, про визнання договору недійсним, скасування рішення про оформлення права власності на нерухоме майно та за зустрічним позовом   ОСОБА_8, ОСОБА_9, які діють у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_11, ОСОБА_12, до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_10, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_13, треті особи: ТОВ «Корпорація «Райагробуд», ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, приватне підприємство «Агрохімзахист Зерно Продукт» (далі - ПП «Агрохімзахист Зерно Продукт»), ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, про визнання договору іпотеки недійсним, а також за позовами ОСОБА_15, ОСОБА_14, яка діє в інтересах ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ПП «Агрохімзахист Зерно Продукт», ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27 до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_10, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_13, третя особа - ТОВ «Корпорація «Райагробуд» про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и л а :                                                              

У листопаді  2010 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір № 02-489/07 за умовами якого банк надав кредит    ОСОБА_10 на придбання квартир АДРЕСА_3 у сумі 5 млн грн, які вона зобов&lquot;язалась повернути не пізніше 28 вересня 2027 року. З метою забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_10 1 жовтня 2007 року укладено іпотечний договір № 02-408/07, відповідно до якого передано в іпотеку банку майнові права на вищевказані квартири. Кредитні кошти ОСОБА_10 отримала в повному обсязі шляхом перерахування з позичкового рахунку банку на поточний рахунок ТОВ «Корпорація «Райагробуд» як розрахунок на придбання квартир. 1 жовтня 2007 року був укладений договір  про зміни та доповнення до договору на пайову участь від 12 січня 2006 року, яким цей договір було доповнено третьою стороною - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

19 лютого 2008 року між ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ТОВ «Корпорація «Райагробуд» укладено договір № 51 на пайову участь у будівництві квартири АДРЕСА_1. 14 квітня 2009 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради було прийнято рішення № 453 про оформлення права власності на зазначену квартиру.

Оскільки цим договором порушено право ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як іпотеко держателя, що позбавляє його права здійснити реалізацію предмета іпотеки, позивач просив визнати недійсним договір № 51 від 19 лютого 2008 року, скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради в частині надання дозволу на оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, скасувати свідоцтво про право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до суду із зустрічним  позовом, у якому просили визнати іпотечний договір від 1 жовтня 2007 року недійсним, зобов&lquot;язати зняти заборону відчуження квартири та виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження майна іпотекою. Свої вимоги вони мотивували тим, що на момент укладення зазначеного договору статтею 5 Закону України «Про іпотеку» такий предмет іпотеки, як майнове право,  не був передбачений,  а тому відповідно до положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір іпотеки є недійсним.

ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17,    ОСОБА_18, ОСОБА_19, ПП «Агрохімзахист Зерно Продукт», ОСОБА_21, ОСОБА_22,  ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27 пред&lquot;явили позов до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ОСОБА_10, приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_13, третя особа - ТОВ «Корпорація «Райагробуд», про визнання договору іпотеки недійсним у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартири під АДРЕСА_3,  зняття заборони відчуження вищевказаних квартир та виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження їх іпотекою. Свої вимоги вони обґрунтовували тим, що іпотечний договір було укладено на забезпечення виконання ОСОБА_10 своїх зобов&lquot;язань перед  ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за договором про іпотечний кредит, однак відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» на момент укладання вказаного договору майнові права не могли  бути  предметом  іпотеки.  

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 18 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 8 серпня 2011 року,  у задоволенні позову ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відмовлено. Позов ОСОБА_8, ОСОБА_9 задоволено частково: постановлено визнати недійсним іпотечний договір від 1 жовтня 2007 року № 02-408/07, укладений між  ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_10 у частині передачі в іпотеку майнових прав на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1; зобов&lquot;язано приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу ОСОБА_30 зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену нею 1 жовтня 2007 року на підставі іпотечного договору, та зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об&lquot;єктів нерухомого майна 1 жовтня 2007 року, і виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження вказаного майна; у задоволенні решти вимог ОСОБА_8 та ОСОБА_9  відмовлено. Позовні вимоги        ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ПП «Агрохімзахист Зерно Продукт», ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_26, ОСОБА_27 про визнання договору іпотеки недійсним у частині передачі в іпотеку майнових прав на квартири під АДРЕСА_3,  зняття заборони відчуження вищевказаних квартир та виключення з Державного реєстру іпотек записів про обтяження їх іпотекою задоволено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2011 року касаційну скаргу ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відхилено, рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 18 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 серпня 2011 року залишено без змін.          

У поданій до Верховного Суду України 5 листопада 2012 року заяві   ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»  просить скасувати ухвалу колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2011 року,  ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 8 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов банку, відмовити в зустрічному позові та позовах третіх осіб із самостійними вимогами, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема   незастосування Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».  

На підтвердження своїх доводів ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» наводить рішення колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2012 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2013 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_21 та перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України визнає, що заява задоволенню  не підлягає з таких підстав.          

Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої  визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов&lquot;язань при вирішенні справи судом.                                                              

Судами  встановлено,  що 12 січня 2006 року між ОСОБА_10 та ТОВ «Корпорація «Райагробуд» було укладено договір на пайову участь у будівництві 14 квартир АДРЕСА_3.     1 жовтня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і ОСОБА_10 укладено договір № 02-489/07 про іпотечний кредит, за умовами якого ОСОБА_10 отримала 5 млн грн на придбання квартир АДРЕСА_3, які зобов&lquot;язалась повернути в установлений договором строк - до 28 вересня 2027 року. З метою забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» і   ОСОБА_10 1 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір № 02-408/07, відповідно до якого банку передано в іпотеку майнові права на вищевказані квартири. Кредитні кошти ОСОБА_10 отримала в повному обсязі, шляхом перерахування з позичкового рахунку банку на поточний рахунок ТОВ «Корпорація «Райагробуд».  Договором від 1 жовтня 2007 року були внесені  зміни та доповнення до договору на пайову участь від 12 січня 2006 року, яким цей договір доповнено третьою стороною -  ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».

У подальшому договір між ОСОБА_10 і  ТОВ «Корпорація «Райагробуд» було розірвано за  ініціативою першої.

Відповідно до укладених згодом нових договорів фінансування спірних квартир було здійснене ОСОБА_8,  ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ПП «Агрохімзахист Зерно Продукт», ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_23, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_21, ОСОБА_19,      ОСОБА_24

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, дійшов висновку про те, що  іпотечний договір суперечить положенням частини другої статті 5 та частини першої статті 18 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що є підставою для визнання його недійсним.

Разом із тим у наданому  для порівняння ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2012 року вказано, що в зазначених правовідносинах застосуванню підлягає Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору), за положенням якого   іпотека може виникати щодо майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.  

Викладене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме:  статті 5 Закону України «Про іпотеку» та статті  5 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.  

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вищенаведених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п&lquot;ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, судами вирішувався спір щодо недійсності іпотечного договору з тих підстав, що на момент укладення спірного договору майнові права на об&lquot;єкти незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.

Статтею 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) указаний вичерпний перелік об&lquot;єктів, які могли бути предметом іпотеки за іпотечним договором.

Предметом іпотеки могли бути один або декілька об&lquot;єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об&lquot;єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також міг бути об&lquot;єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.  

Частина об&lquot;єкта нерухомого майна могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об&lquot;єкт нерухомості чи  приєднання її до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об&lquot;єкт нерухомості.

Водночас поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому законі були відсутні.  

Закон України від 19 червня 2003 року № 979-ІV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору) встановлює відносини у системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами у виплати за іпотечними сертифікатами із застосуванням механізмів управління майном.          

Отже, предметом правового регулювання Закону України від  19 червня 2003 року № 979-ІV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»  є відносини, що виникають з приводу іпотечного боргу, який виникає після невиконання договору, забезпеченого іпотекою, а не для забезпечення кредитного договору, що був укладений  1 жовтня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_10

 Майнові права на об&lquot;єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року  № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».  

З огляду на наведене суди дійшли правильного висновку про те, що 1 жовтня 2007 року під час  укладення договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції, яка була  чинною на час укладення спірного договору), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.

Саме з таких міркувань виходив і суд касаційної інстанції, залишаючи без змін ухвалені у справі судові рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого  суду  України  з  розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2011 року відсутні.

Відповідно до статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.          

Керуючись статтею 3603  ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України   п о с т а н о в и л а :   

У задоволенні заяви ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2011 року відмовити.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій  пунктом 2 частини  першої статті 355 ЦПК України.  

Головуючий                                                                                                                                А.Г. Ярема     Судді :                                                                                                

Л.І. Григор&lquot;єва

В.І. Гуменюк

В.В. Онопенко

 Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін