Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

16 лютого 2012 року минув рік з дня смерті Олега Садовського, відомого тернопільського підприємця. Однією з причин вчиненого самогубства вважаються проблеми, пов’язані з його будівельним бізнесом. Незадовго до загибелі проти нього було порушено кримінальну справу по факту шахрайства. Близько 70 інвесторів, що вклали гроші у будівництво на вул. Зеленій у с. Петрики Тернопільської області, не змогли ані отримати свої квартири, ані повернути кошти. Забудовник загинув – а інвестори потрапили у глухий кут.

Оксана Григус, яка розповіла нам історію своєї інвестиції, вклала у будівництво понад 40 тис. доларів. Частину грошей вони з чоловіком заробили за кордоном: кілька років важко працювали, аби мати власний дах над головою. Ще частину – взяли у кредит в банку.

Була осінь 2007 року. Вартість житла зростала. З тими коштами, що були у них на руках, сім’я могла придбати невелику однокімнатну квартиру в «хрущовці». Проте цей варіант їх не влаштовував: потрібно було планувати майбутнє, заводити дітей. Саме тоді пані Оксана побачила на бігбордах рекламу будівництва у с. Петриків. Вартість метру квадратного становила 635 $, забудовник обіцяв поставити на в’їзді шлагбаум, побудувати дитячий садок, кафе. Все це дуже сподобалося – і молоді люди вирішили вкласти гроші у будівництво. Вкладено було 80 % від вартості житла, щоб зафіксувати ціну.

У грудні 2009 року будівництво зупинили у зв’язку з відсутністю дозвільних документів (про що було зазначено у Листі Управління МВС України в Тернопільській обл.). Пізніше, на допитах у прокуратурі, Оксана Григус дізналася від іншої жінки-інвестора: перш ніж вкласти гроші, та зателефонувала на гарячу лінію міськради і запитала, чи має забудовник дозвіл на будівництво, на що їй відповіли ствердно.

Коли із забудовою почалися проблеми, інвестори стали звертатися до О. Садовського, аби він повернув їм кошти. На той момент відомо було, що, окрім будівництва, він мав автосалон, заклад громадського харчування, працював у сфері пасажироперевезень (був власником частини таксопарку). З вигляду цього забудовника не можна було назвати нахабним крадієм. Він не ховався від пайовиків, щотижнево проводив з ними зустрічі, надав контакти інших інвесторів будинку, видав гарантійні листи. Не повірити Садовському було важко: він був нібито щирою людиною, планував узяти двох дітей з сирітського будинку.

Після смерті О. Садовського усі ниточки, що пов’язували його з іншими підприємствами, зникли. Протягом року кожен з інвесторів спочатку намагався щось зробити самостійно. Кримінальну справу було закрито у зв’язку зі смертю забудовника. А ті інвестори, чиї позовні заяви суд задовольнив, також не можуть отримати кошти – немає в кого їх вимагати.

Постраждалі створили кооператив, оформили документи. Але вони не можуть ні на що претендувати, оскільки ніхто не успадкував боргів Садовського.

5 лютого, попри мороз, інвестори зібралися під стінами Тернопільської ОДА. Адже ситуація у них безвихідна, хоча постійно ходять чутки, що, землю на якій велося будівництво, хочуть продати. В результаті посадовці обіцяли створити ініціативну групу, що займеться пошуком вирішення проблеми.

…А тим часом у сім’ї Григус вже двоє маленьких дітей. Пані Оксана з чоловіком мешкають з батьками і намагаються вирішити проблему з кредитом, який пішов на ту омріяну квартиру. У декого з інвесторів порозпадалися сім’ї, хтось взагалі втратив надію дочекатися якогось зрушення. Проте люди тримаються разом, інформують один одного про розвиток подій. Вони щиро вірять, що навіть після смерті забудовника будівництво буде жити.

Прес-служба Асоціації