Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

Які квартири на столичному ринку нерухомості користуються найбільшим попитом, розповіли фахівці

Говорячи про розвиток сучасного ринку житла, Олександр Непомнящий, директор департаменту державних програм та розвитку житлового будівництва Мінрегіону зауважив, що економічна криза останнім часом відчутно вплинула як на ситуацію в державі загалом, так і в Києві зокрема. За даними міністерства, яке постійно моніторить ситуацію, нині в столиці на близько 100 об’єктах призупинене будівництво, з них 21 будинок — найпроблемніший, де порушено строки будівництва. По кожному з них ведеться відповідна робота.

Посадовець також повідомив, що за дорученням Президента відомство готує проект закону, який посилить відповідальність забудовників перед інвесторами (фізичними особами) та права інвесторів під час будівництва житла. Адже за прикладом сумнозвісного «Еліта-центру», допоки тривав довгий громадянський процес, будівля руйнувалася та знецінювалася. Тому в законопроекті намагаються чітко прописати механізм, за яким слід діяти в такій ситуації. Також у документі буде зазначено, як органи місцевого самоврядування могли б на компенсаційній основі, якщо така буде, забрати спірну будівлю до себе, аби потім її добудувати. А ще спеціалісти вивчають усі понад 20 довгобудів  щодо причин, які до цього призвели, аби законодавчо виписати механізм виходу із такого становища.

 За словами Олександра Непомнящого, криза вплинула і на ринкову вартість житла. Адже забудовники відмовляються від визначеної на початку рентабельності, а отже квадратні метри здешевлюються. Та з іншого боку, нині банки майже не видають кредитів на придбання нерухомості, немає іпотеки, а отже, приватні інвестори практично не вкладають гроші у будівництво. Тож його темпи відчутно уповільнилися. Хоч, за оперативним даними по столиці, у 2011 році порівняно з 2010-м кількість збудованого житла зросла на 5%.

Олександр Ротов, перший заступник голови ради директорів Конфедерації будівельників України, зауважив, що нині найбільшим (до 85%) попитом на ринку житла користуються недорогі (від 8 до 10 тис. грн за квадратний метр) об’єкти не дуже великої площі  (до 100 кв. м), але щоб кімнат було кілька (бажано, не менше трьох). 10% ринку становить бізнес-ринок, де вартість квадратного метра до останнього часу сягала 5 тис. доларів, нині ж знизилася до 3 тисяч – по столиці. В регіонах ця ціна, за інформацією фахівця, на 20-30% нижча, адже нижчою є вартість землі. Останніми роками також відчутно розвинувся (збільшився на 15%) ринок дорогого житла. Зазвичай це так звані клубні будинки, споруджені з елітних матеріалів.

Тож, як бачимо, головний акцент робиться все-таки на будівництві й продажу доступного житла. Тому якщо в 2011 році на всі будівельні програми в держбюджеті було закладено 1 млрд грн, то на 2012-й вже 1,3 млрд гривень. Якщо ж деталізувати, то на кредитування молодих родин — 60 млн грн,  компенсацію різниці за кредитними ставками молодіжних кредитів — 113 млн грн, будівництво житла для військовослужбовців — 500 млн грн, співробітників Служби безпеки — 100 млн грн, воїнів-інтернаціоналістів — 50 млн грн,  прикордонників — 80 млн грн тощо. Тобто є чимало категорій громадян, щодо яких держава взяла на себе зобов’язання безоплатно забезпечити їх житлом.

Олександр Непомнящий також повідомив, що 2011 року по всій Україні введено в експлуатацію 9,8 млн квадратних метрів житла, що перевищило показник 2010 року на 5%. У 2012-му планують збільшити цей показник до 10,2 млн кв. м. Це — найбільша цифра будівництва житла за всі роки незалежності України.

Вартість же одного квадратного метра житла в столиці на так зване доступне житло така: в бетонних монолітно-каркасних багатоповерхівках собівартість становить 700—800 доларів за кв. м, ринкова ціна 8-12 тисяч гривень за кв. м. У будинках із цегли на 7—8 поверхів, які ми звикли звати хрущовками, собівартість квадратного метра на 150—200 доларів дешевша і становить  500—600 доларів. Ринкова ж ціна становитиме в середньому від 6 до 8 тис. гривень.

Представник Мінрегіону також зазначив, що загалом на ринку житла держава як покупець відіграє не надто значну роль — лише від 5 до 7%. Вона, на переконання О. Непомнящого, має створити економічні, адміністративні  та інші умови для того, аби людина могла забезпечити себе житлом.