Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

Завтра в Україні офіційно стартує новий опалювальний сезон. Його початок традиційно супроводжується повальним звітування чиновників різного рівня, мерів міст і районів, керівників ТКЕ і т.д. про готовність до холодів. І все ж, зима прийшла до нас знову несподівано або, незважаючи на всі труднощі, цього разу країна дійсно готова до холодів? З чим підійшла країна до зими спробувало розібратися ІА «Україна Комунальна».

Офіційно готові

У цьому році розпочати подачу тепла на соціальні об&lquot;єкти планували з 10 жовтня, а в житлові будинки - з 15 жовтня. При погіршенні погоди тепло збиралися дати раніше, що спробували зробити, приміром, у Києві, хоча і не зовсім вдало ...

В цілому по Україні комплексно готують до осінньо-зимового періоду 2011-2012 років з видачею паспортів готовності більше 210 тис. житлових будинків. Крім того, підготовлено понад 40 тисяч об&lquot;єктів соціально-культурного призначення.

Більшість областей відрапортували про свою готовність ще задовго до опалювального періоду. Відповідно до звітів обласних державних адміністрацій, до зими підготовлено майже 100% котелень, а також центральних теплових пунктів. За інформацією місцевих рад на 12 жовтня поточного року в країні комплексно підготовлено до зими з видачею паспортів готовності 99,9% житлових будинків та об&lquot;єктів соцкультпобуту. Такі ж показники готовності мають об&lquot;єкти водопровідно-каналізаційного господарства. Області повністю виконали план з підготовки спеціалізованої техніки, заготовили 96% запланованих обсягів посипальних матеріалів і реагентів.

Такою є офіційна інформація. Але в цих звітах настільки все райдужно, що навіть Мінрегіон засумнівався в точності отриманих даних.

«Реальна готовність регіонів розпочати новий опалювальний сезон - предмет пильної уваги Міністерства. Є деяка невідповідність реального стану справ з даними, представленими в Мінрегіоні», - повідомив Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Анатолій Близнюк.

Така заява, очевидно, мало кого здивувала. Адже проконтролювати, наскільки офіційні дані відповідають дійсності, складно навіть спеціальним відомствам. А.Близнюк не заперечує і цього. «Готовність об&lquot;єктів соціальної сфери за звітами в середньому становить 98%. Але в ряді областей Державної архітектурно-будівельною інспекцією встановлено відсутність контролю над підготовкою більше тисячі соціальних установ», - зазначив А.Близнюк.

Хоча, варто лише уважніше подивитися на реальний стан деяких будинків у вашому місті, можна з упевненістю сказати, що проконтролювати до кінця не вдалося не тільки соціальні установи ...

Загальні проблеми в Мінрегіоні не заперечують відповідно до звітів відомства, в країні продовжують діяти 33 тисячі кілометрів зношених тепломереж, це 16% від загальної кількості. 77 тис. котлів (21%) - експлуатуються більше 20 років. Кожен шостий метр тепломережі і кожен п&lquot;ятий котел треба міняти. За приблизними підрахунками, для цього необхідно 14 млрд грн. Такий технічний стан галузі суттєво впливає на її здатність ефективно працювати в період пікових навантажень опалювального сезону.

Як би там не було, офіційно сьогодні галузь майже готова до початку роботи в опалювальний період. За даними Мінрегіону, залишилися невирішеними окремі місцеві проблеми, які не можна вважати критичними в регіональному вимірі. «Ми сьогодні впевнено говоримо про майже стовідсоткову готовність об&lquot;єктів теплоенергетики надавати тепло. Залишилися тільки нові котельні, але навіть у них уже завершені пусконалагоджувальні роботи і починаються пробні запуски», - повідомив керівник Мінрегіону.

У свою чергу, НАК «Нафтогаз Україна» - головний постачальник газу в Україні - повідомив про те, що уклав всі необхідні договори з підприємствами з газопостачання та газифікації і теплокомунальної енергетики на поставку природного газу в новому опалювальному сезоні 2011-2012 рр. і до завтра по всій території України до теплопостачання буде підключено всі установи соціальної інфраструктури та житлові будинки.

Загалом, як бачимо, тепло в наші будинки поставляти будуть і навіть обіцяють зробити це вчасно. Головне тепер запитати себе, чи готові ми прийняти це тепло, адже на житлові будинки постачальники досі списують до 50% тепловтрат, в той час як втрати тепла в котельних досягають 10%, а в мережах - 25%. Так що, українці, утеплюються, поки не пізно!

Крім того, нікуди не поділася проблема неплатежів мешканців будинків за отримані послуги. Хоча рівень розрахунку населення зростає, що не може не радувати.

Але чого нам це коштує!

Нам пообіцяли тепло в кожному домі, і ми навіть трохи заспокоїлися, але чомусь нас як і раніше «мучать сумніви». І це не даремно. Адже забезпечуючи наші будинки теплом, галузь несе величезні збитки, справлятися з якими стає важче вже навіть не з року в рік, а з місяця в місяць.

«Вам цікаво, з чим ми підійшли до зими? - Обурено відповідає питанням на питання журналіста ІА «Україна Комунальна» президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук. - З відсутністю лімітів, з величезними газовими боргами, з відсутністю компенсації різниці в тарифах, втім, як і з відсутністю самих тарифів. З технічної точки зору країна дійсно готова до зими - десь підлатали, десь підремонтували. Але головна проблема зараз у забезпеченні котелень газом».

За словами фахівця, в Європі немає жодної країни, яка б у газових питаннях мала таку цінову політику. І справді, поки про єдине формування тарифів лише говорять, в країні сьогодні діє три ціни на газ: для підприємств і бюджетних організацій - 3,382 тис. грн за 1 тис. куб. м; для тих, хто встановлює індивідуальні системи опалення - 726 грн; і для підприємств ТКЕ, тобто для населення - 1,3 тис. грн.

Як бачимо, у людей є всі підстави стверджувати, що індивідуальне опалення в два рази дешевше (без урахування вартості його встановлення, звичайно, так як це обійдеться приблизно в 20 тис. грн). Тому не дивно, що до редакції ІА «Україна Комунальна» все частіше звертаються за порадою, як відмовитися від центрального теплопостачання і отримати дозвіл на встановлення індивідуальної системи ...

Цікава ситуація і з тарифом на газ для бюджетників. Ціна на газ для бюджетних установ у шість разів (!) перевищує вартість газу для індівідуальників. Нонсенс, але всупереч законам ринку оптовий споживач платить у нас більше, ніж роздрібний. Значне збільшення тарифу лягло важким тягарем на місцеві бюджети. Але щоб в четвертому кварталі поточного року збільшити витрати на обігрів лікарень, шкіл і дитячих садів, вносити зміни до бюджетів зараз ніхто не буде. Тому постачальникам, які в будь-якому випадку повинні забезпечити бюджетні заклади теплом, ці витрати в поточному році, швидше за все, ніхто не покриє. «Відповідно, не заплатимо і ми, - коментує Арсентій Блащук. - Хоча нам вже можуть пред&lquot;явити претензії, мовляв, ми вам затвердили хороший тариф, чому ж ви за газ не платите? Та й договори для тепловиків склали так, що за прострочення оплати за газ ми отримуємо подвійну облікову ставку Нацбанку, та ще й штраф у розмірі 7% від суми боргу».

Керівники ТКЕ стверджують, що при такому ціноформуванні, штрафи і пеня, до весни підприємства можуть і не дожити, адже зараз вони не можуть платити навіть зарплату працівникам ...

Моніторинг нам допоможе?

За цей рік від чиновників різних рівнів ми чули заяви, що до опалювального періоду багато проблем при підготовці українських міст до зими вдасться вирішити або хоча б запропонувати шляхи їх вирішення. Але проблеми, як бачимо, залишилися колишніми, а питань у жителів будинків, як, втім, і у професіоналів в сфері ЖКГ, тільки додалося.

«Сьогодні в Україні ми все так само не можемо порахувати до кінця вартість житлово-комунальних послуг, - нарікає глава Комітету енергетичної незалежності України Іван Надєїн. - Ми не можемо обчислити кількість теплової енергії, яка сьогодні надається споживачам, не можемо порахувати кількість енергоресурсів взагалі.

Це пояснюється тим, що ринок житлово-комунальних послуг, з усіма його характеристиками, сьогодні в Україні відсутній. Тарифи, як і раніше економічно не обгрунтовані. І щоб обгрунтувати їх, у нас просто немає передумов, так як ми не знаємо, скільки послуг реально отримує споживач».

Першим рішенням, яке, на думку фахівців, повинне було прийняти уряд і керівництво житлово-комунального сектора - це наведення порядку і створення єдиної системи моніторингу та обліку при виробництві, транспортуванні, постачанні й споживанні ресурсів. Такі ініціативи в цьому році, природно, були. І, звичайно ж, в Мінрегіоні не втомлюються про це говорити «Уряд вживає заходів для якнайшвидшого впровадження системи моніторингу та обліку ресурсів у сфері ЖКГ, - повідомив днями Анатолій Близнюк. - Готуються доручення всім областям забезпечити технологічний облік виробництва, а також комерційний облік споживання тепла, води і газу. Профільними міністерствами готуються проекти відповідних постанов. У країні забезпеченість лічильниками ледве сягає 40%, тому облік витрат ресурсів ведеться за нормативними показниками, надзвичайно не точно і не економно. Ми стоїмо перед необхідністю введення тотального обліку ресурсів».

За його словами, в найближчі два-три роки необхідно за рахунок різних джерел фінансування забезпечити стовідсотковий облік, для чого встановити лічильники на котельних, водозаборах та інших інженерних спорудах, у житлових будинках і квартирах громадян. Паралельно мають бути розроблені проекти та схеми дистанційного моніторингу та зняття показань, обробки даних з виходом на системний баланс виробництва і споживання ресурсів.

Ініціатива хороша, але суперечлива, адже звідки ТКЕ і місцеві бюджети будуть брати гроші на установку лічильників і моніторинг в цілому поки незрозуміло, а розмите формулювання - «різні джерела» - якось не заспокоює. Та й, крім усього іншого, можна з упевненістю говорити, що подібним ініціативам буде створюватися велика кількість перепон, адже існуючий стан справ, незважаючи на всі офіційні скарги, вигідний багатьом керівникам підприємств, що надають житлово-комунальні послуги.

Говорити про проблеми, що прямо чи опосередковано відносяться до підготовки України до зими, можна довго, але в основному це буде перелік труднощів, з якими наша країна стикається з року в рік ...

Будемо сподіватися, що морози, які вже скоро до нас прийдут ми переживемо в теплі, а обіцянки і бажання тих, від кого це залежить, втіляться в життя вже зовсім скоро.

Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».