Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

Сучасне життя важко уявити без завжди доступних каналів віртуального спілкування, зокрема без Інтернету. Однак, іноді хочеться відпочити від інформаційного навантаження і день-два ми просто не підходимо до своїх домашніх ПК. Проте, рано чи пізно, а все ж таки настає ситуація, коли вкрай потрібен зв&lquot;язок із зовнішнім світом!

Вмикаєш свій ПК – а інтернет-сигнал відсутній...

Перше, що я зробила в цій ситуації – звернулася до консультаційного центру інтернет-провайдера за поясненнями. Оператор уточнив, що сигнал відсутній внаслідок відімкнення від мережі 2 листопада (дійсно, про це працівники ЖЕКу попереджали зазадалегідь), але щоб відновити сигнал – потрібні ключі від щитової, а у ЖЕКу їх не дають. Декілька не зовсім цензурних епітетів в адресу головного інженера не розрядили повного інформаційного вакууму в якому я опинилася, але змусили мене замислитися над тим, що варто дізнатися думку обох сторін.

Споживачі звикли до того, що ЖЕК – це та організація де не завжди можна знайти порозуміння, а іноді й настрій можна зіпсувати. Як виявилося, буває навпаки – ЖЕКу, який відстоює свої права і не порушує договірних відносин, додають негативного авторитету без будь-яких на те підстав.

Телефонний дзвінок в ЖЕК був скоріше формальністю, але хотілося уточнити, чому не дають ключі компанії з якою працюють не один рік? Раніше такі ситуації вирішувалися досить швидко і проблеми з ключами не виникало. Моєму здивуванню не було меж, коли замість очікуваного негативного звернення у відповідь пролунали слова зовсім протилежні від тих, які говорили представники інтернет-провайдера!

Головний інженер ЖЕКу розповіла за якою схемою вони працюють, куди потрібно звертатися, щоб уточнити інформацію і що даний інтернет-провайдер не підписав відповідних договорів, щоб мати доступ до внутрішньобудинкових комунікацій.

Заплутаний клубок протиріч привів мене до того, що договір про співпрацю у провайдера взагалі закінчився ще у 2009 році, а за цей час вони ще й встигли змінити назву (не попередивши про це відповідні органи).

Відповідно до Рішення Київської міської ради № 378/5765 від 14 липня 2011 року «Про питання впорядкування діяльності суб&lquot;єктів господарювання в галузі зв&lquot;язку та інформаційних технологій», у провайдера дійсно немає ніяких законних підстав для доступу до внутрішньобудинкових мереж. Адже для цього необхідно звернутися до КП «Київжитлоспецексплуатація» (яке призначено головним комунальним підприємством з моніторингу, координації та контролю з прокладання телекомунікаційних мереж, а також надання телекомунікаційних послуг населенню в Києві) і заключити відповідний договір. Останнє, у свою чергу, дає вказівки далі (КП «УЖГ» Дарницького району) щодо заключення договорів про експлуатаційні послуги з відповідними постачальниками телекомунікаційних послуг. КП «УЖГ» формує списки компаній, яким ЖЕК має право надати доступ до внутрішньобудинкових мереж. Ось так і не потрапив інтернет-провайдер (який, до речі, справно слідкує за оплатою своїх послуг) до списку привілейованих користувачів внутрішньобудинковими комунікаціями.

Авжеж, легше дати вказівку операторам звинувачувати ЖЕК у відсутності послуг, аніж займатися паперовою тяганиною. Втішає одне – керівництво ЖЕКу пішло назустріч жителям і вже направило відповідні листи на адресу провайдера про встановлення договірних відносин.

P.S. На запитання «А чому ж немає попереджень? Перерахунків?» оператор мені відповів «Це не планові роботи. Навіщо ж Вам телефонувати?» Хоча, враховуючи, що послуги інтернет-зв&lquot;язку надаються близько року, я й досі отримую пропозиції змінити постачальника інтернет-послуг і стати їх клієнтом... От і виходить, що якщо з тієї чи іншої причини я б не помітила відсутності Інтернету – гроші за місяць заплатила б просто так!