Асоціація допомоги постраждалим інвесторам

13 березня 2012 року Конституційним Судом України, за зверненням громадянки Зінаїди Галкіної щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва), винесено рішення про визнання неконституційним цього положення.

Правова аргументація цього рішення полягає в тому, що даним положенням Закону врегульовано правовідносини щодо розірвання договорів інакше ніж у Цивільному Кодексі. Так відповідно до статті 651 Цивільного Кодексу зміна або розірвання договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором, або законом. І у разі односторонньої відмови від договору, він вважається розірваним. Крім того договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при істотному порушені договору іншою стороною.

Невідповідність до Конституції Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», що при прийнятті цього закону не були внесені зміни до відповідних статей ЦК.

А так, як ЦК є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні подібних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням до нього відповідних змін.
Отже з цього моменту розірвання будь-яких договорів з фізичними та юридичними особами, результатами яких є передача забудовником об’єкта житлового будівництва є можливим. В тому числі у разі не виконання забудовником своїх обов’язків за договором.

Прес-служба Асоціації